За даними ООН, від початку повномасштабної війни Росії проти України нашу землю покинули понад 4 мільйони людей. А загалом, тікаючи від звірств російської армії, свою домівку вимушено залишили понад 10 мільйонів наших співгромадян, тобто кожен четвертий українець… Усім цим людям вокальна формація «Піккардійська терція» присвятила свою пісню «Я в чужині дивлюся на небо».   

Послухати пісню і переглянути емоційне відео до неї, складене зі щемливих актуальних фотокадрів, можна за посиланням.

«Ця пісня – для всіх українців, які через війну були змушені покинути свої домівки, свою Батьківщину. А ще, це подяка всім іноземцям та іноземним країнам, які зараз відкривають свої серця і приймають біженців з України. , – каже художній керівник «Піккардійської терції» Володимир Якимець. – «Я в чужині дивлюся на небо…» – з надією у найближче повернення усіх додому. З вірою, що ці люди там, удома, знайдуть своїх рідних, з якими зараз немає зв’язку. І з молитвою за всіма, кого більше ніколи не зустрінуть…»  

Пісню «Я в чужині дивлюся на небо» «Піккардійська терція» записала ще у 1999-му, вона увійшла в альбом «Я придумаю світ». Про історію створення цієї роботи розповідає автор музики до неї, учасник «Терції» Ярослав Нудик: «Слова цієї пісні потрапили мені до рук у 1989-му. Це одна  із так званих «пісень із зеленого зошита». Цей зошит свого часу дав мені мій товариш Тарас Білик-Береза. Він належав його бабці, яку вислали у Сибір, репресували. Текст написаний на чужині, у часи заслань українців, ім’я автора не вказане, тож вважаємо її народною. Музику я написав того ж 1989-го, і деякий час ми співали її у складі дуету «Курінь» (дует Ярослава Нудика з Сергієм Самолюком, знаний піснею «Йшли селом партизани»). Через деякий час «Я в чужині дивлюся на небо» почала виконувати й «Терція». Я дуже шкодую, що ця пісня до сир пір актуальна…».