Ми втратили безцінний об’єкт
В Музеї народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького згоріла гуцульська ґражда. Чи зможуть відновити або замінити один із найстаріших об’єктів та які причини його загоряння?
У неділю, 6 лютого, на території Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького в секторі «Гуцульщина» повністю згоріла гуцульська ґражда – один із перших об’єктів, привезених до музею в 1970-их роках.
У 02.14 год. до Служби порятунку зателефонували мешканці сусіднього будинку і повідомили про пожежу на території музею, що на вул. Чернеча Гора. На момент прибуття вогнеборців до місця виклику (23 особи особового складу та шість одиниць спецтехніки) дерев’яний одноповерховий будинок, покритий ґонтом, був повністю охоплений полум’ям. Пожежу ліквідували о пів на четверту ранку, але об’єкт врятувати не вдалося…
Унаслідок пожежі була знищена ґражда з присілка Багни села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, датована серединою ХІХ століття.
Ґражда, тобто замкнутий двір, виглядає як маленька фортеця: високий зруб захищає хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або непроханого гостя. В горах, де хати були на значній відстані одна від одної, в такій садибі було затишніше.
Хата мала дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права святковою. При правій кімнаті – комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох боків хати були хліви («притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищаючи його від холодних вітрів. Гуцули були вправними майстрами – вінці зрубу припасовані так добре, що ущільнення мохом уже не потребували. Всередині стіни рівненько оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, такі ж сволок, гряди і підлоги. Усі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі (коновка, масничка, сідло) прикрашені різьбою, випалюванням або іншим декором.
«Наразі розглядають дві причини загоряння – через пічне опалення, тобто надмірне розжарення печі, її несправність, і занесення стороннього джерела вогню», – зауважив у коментарі «Львівській Пошті» підполковник служби цивільного захисту ГУ ДСНС України у Львівській області, речник Ігор Курус.
Представники міської влади на брифінгу з приводу цієї надзвичайної події сказали, що це непоправна втрата для Львова. «Ми були на місці пожежі, оглядали її наслідки. Я спілкувався з керівником поліції. Ми надамо слідчим усю необхідну інформацію. Зараз триває слідство, яке має з’ясувати всі обставини пожежі, – сказав перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. – Ми прийняли рішення про те, що на цьому місці буде відновлюватись об’єкт. Яким чином це буде зроблене, вирішимо на науково-методичній раді. Можливо, нам вдасться реконструювати цю будівлю або будемо перевозити об’єкт такої ж тематики з інших населених пунктів».
Зі слів керівниці департаменту розвитку ЛМР Наталії Бунди, для міста важливий кожен об’єкт, адже він презентує той чи той регіон нашої країни. «На території скансену, який займає площу понад 36 гектарів, є 110 об’єктів. Торік сюди перевезли хату з Полісся. Зараз її реставрують, тож невдовзі відкриємо її для огляду, – пояснила вона. – Торік був реалізований проєкт із модернізації музейних електромереж. Ландшафт території досить складний, старі електромережі не витримували високої напруги, часто вибивало світло, тож минулого року були проведені нові електрокабелі. Оновлена система дозволить провести світло до кожного об’єкта, облаштувати відеоспостереження і впроваджувати якісніші заходи безпеки на території Музею народної архітектури та побуту».
Леся Гарасим, заступниця директора з розвитку Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького:
– Так, ми втратили безцінний об’єкт. Вартість предметів побуту, які були представлені в експозиції та знищені вогнем, зараз не готова визначити. Ми вже знайшли дані в актах, але там ціни вказані ще у карбованцях. Маємо формулу перерахунку, та він ще не фіналізований.
Уже провели науково-методичну раду музею. Насправді варіантів розвитку подій не так багато. Чи будемо відбудовувати, відновлювати ґражду? Малоймовірно, бо це суперечить нашій концепції: в музеї представлені лише автентичні об’єкти. Думаємо, що, найімовірніше, будемо шукати нову хату на Гуцульщині. Заступник директора музею з наукової роботи моніторить цю ситуацію. Востаннє організовували експедицію в ті краї ще у 2000-их роках. Із того часу багато що змінилося, тож не можемо зараз судити про кількість об’єктів, які могли б нам підійти. Залишається чекати весни і вирушати в нову експедицію.
Однак чекати швидкого результату не варто. Перевезення будь-якої пам’ятки – процес непростий і довготривалий. Реальні прогнози зможемо озвучити не раніше ніж у квітні.
Про причини загоряння говорити теж зарано, адже версії ще не перевірені. Чекаємо висновків лабораторії ДСНС. Нам обіцяли надати їх упродовж десяти днів. Можу сказати тільки те, що від того моменту, як розпалювали піч, і моменту виникнення пожежі минуло пів доби. До слова, її розпалювали лише з профілактичною метою – аби трохи прогріти деревину і прогнати шкідників. Цілком вірогідна версія підпалу, але про це вже судити не нам, а компетентним органам.
У музеї є чотири охоронці, які здійснюють обхід території що три години. Зауважу, що ґражда – непростий об’єкт. Ця частина скансену розташована близько до огорожі, не електрифікована, тож на цьому місті не було можливості встановити камери відеонагляду, навіть підсвітити територію. Однак цього року сподіваємося електрифікувати цю частину території музею.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
