Львівський муніципальний мистецький центр із 18 листопада до 28 грудня першим в Україні експонуватиме виставку Вікторії Войчєховської, підготовлену у співпраці з галереєю Krupa з Вроцлава. «Іскри» – це міждисциплінарне мистецьке дослідження з портретами людей, які повертаються з передової. Виставку вже побачили у Франції, США, Німеччині, Італії, Швейцарії, Латвії, Польщі та Китаї. 

Цикл, створений в період із зими 2014 року до літа 2016 року, зосереджений на серії портретів та історіях простих молодих людей із різних середовищ, яким довелося покинути своє звичне життя, піти на фронт і стати солдатами. Цей проєкт – поліфонічна картина, яка складається з фотографій, відео, колажів та розповідей. У своїй праці художниця використала також матеріали та історії, які надали їй солдати та цивільні особи. Окремі частини виставки складаються в портрет особистого досвіду людини, котра зіткнулася з жорстокістю війни, а також особистої та колективної пам’яті. 

За кордоном «Іскри» були посередником між цим конфліктом та особистим досвідом його учасників. Вони показали міжнародній публіці та громадськості страждання простих людей, їхні травми внаслідок цієї війни, але в Україні, однак, досі не були показані.

Від початку проєкту минуло вже сім років. Змінилися і ситуація на фронті, і життя зображених солдатів. Проте це ще не закритий розділ. Однією з цілей виставки у Львівському муніципальному мистецькому центрі є висвітлення наслідків воєнного досвіду в житті людей, яким довелося взяти до рук зброю, та способи боротьби з ними. Програма супутніх заходів охоплюватиме теми, пов’язані з нинішньою ситуацією та з наслідками психічного здоров’я колишніх солдатів з іще досі не загоєними ранами.

Першою з них стане дискусія «Наслідки для солдат після передової» (онлайн-трансляція), яка відбудеться 19 листопада о 19.00 за участі Вікторії Войчєховської, Максима Левицького і Дар’ї Бурої, а також психотерапевтки Роксолани Федець і ведучого Павла Ковача.

Українсько-російська війна на Донбасі, яка триває досі, вже стала катастрофічним досвідом для великої кількості людей, особливо тих, кому довелося піти в армію. Змінити своє життя та ідентифікацію з інженера та діджея на солдата, звикнути до жахів, вижити на передовій, а потім повернутися до цивільного, жити звичайним життям, яке не обходиться без грошей. Якщо це взагалі можливо… І цей ефект став досвідом покоління. Ці проблеми, здається, недостатньо вирішуються та освітлюються у громадських дискусіях. Панель із експертами та колишніми солдатами спрямована на обговорення видимості проблем і психічної шкоди, завданої війною.