Нещодавно "Львівський портал" поширив повідомлення про те, що Львівська міська рада забороняє проводити презентацію першої в Україні антології лесбігей тематики в межах цьогорічного Форуму видавців. Антологію підготувало до друку київське видавництво "Критика" і запланувало її презентацію під час Львівського форуму видавців. Ініціативна група, що підготувала антологію до друку, попередньо узгодила можливість презентації книги у формі літературних читань з відеосупроводом, брати участь у яких попередньо погодилися Дмітрій Кузьмін, Фаїна Грімберг, Олексій Пурін, Ізабелла Філіпяк, Крістофер Вайт та інші, добре знані в літературному світі автори, що пишуть на теми, присвячені лесбігей тематиці.

Альбіна Позднякова, одна з упорядниць антології, так коментує подію: "Наша ініціативна група домовлялася про презентацією із Неллі Клос (координатор проекту "Книгоманія" Форуму видавців - "Пошта"). І саме вона згодом нам сказала, що телефонували з Львівської міської ради і заборонили проведення заходу". Координатор проекту "Книгоманія" Форуму видавців Неллі Клос пояснює скасування презентації фінансовими труднощами: "Цього року ми змушені були скоротити кількість учасників літературного фестивалю у зв'язку з фінансовою кризою, тож деякі презентації довелося скасувати, але ніяких заборон на ґрунті сексуальної орієнтації ми не практикуємо".

Президент Форуму видавців Олександра Коваль також спростовує повідомлення про заборону: "Я не розумію, чому форум постійно намагаються втягнути в якісь скандали, та ще й бажано на сексуальному ґрунті. Мені нічого не відомо про те, щоб упорядники якоїсь антології зверталися до міськради за дозволом проведення презентації і їм у такому дозволі було відмовлено. Тож жодних підстав для скандалу немає".

Дмітрій Кузьмін, один із найвідоміших сучасних московських поетів, перекладач української поезії, головний редактор поетичного журналу "Воздух", лауреат цьогорічної престижної літературної премії "Московський рахунок" ("Московский счет"), вважає: "Це дуже проста ситуація. Ми знаємо, що у всіх справді демократичних країнах геївсько­лесбійські акції, особливо культурні, регулярно й успішно проводяться. І ми знаємо, що у країнах із тоталітарним і посттоталітарним режимом такі акції, у кращому випадку, забороняють і заганяють у підпілля. Якщо справді була вказівка міськради не проводити акцію, то це означає, що Львів хоче стояти в одному ряду не з Парижем і Берліном, а з Москвою та Мінськом. Заборона також означає, що місцеве начальство, незалежно від того, якою риторикою воно послуговується, - одного поля ягоди з начальством московським і мінським, тобто це - радянські чиновники. Тому що службовець демократичної держави захищає права будьякого громадянина, у тому числі право на свободу зібрань, а радянський чиновник - абстрактні всенародні інтереси і власну шкуру".

Непорнографічне тіло

Митці звертаються до Президента

У своїй знаменитій книзі "Хтивня" відомий польський прозаїк Міхал Вітковскі дає таке визначення усім, на перший погляд, відомому поняттю:

"Х...й - дуже простий гетеросексуальний чоловік, який не усвідомлює свою сексуальність, має непорнографічне тіло, необтяжений культурою, природний. Непорнографічне тіло - це тіло, позбавлене слідів свідомого моделювання, ходіння до атлетичної зали, татуювання, пірсингу, одне слово, це не позначене тіло. Якщо х...й має м'язи, то тому, що працював фізично, наприклад, на будівництві, якщо він засмаглий, то тому, що працював роздягнутим, а не ходив до солярію. Його обличчя не позначене мінами, міни - це прерогатива фей. У нього обличчя, як нога, - просто шматок обтягнутого шкірою м'яса. Грубі риси, обвисла і важка фігура, недбалий одяг. Він не дбає про себе, швидко нарощує живіт, із яким не бореться так само, як і з лисиною, і взагалі з жодною ознакою часу, що минає. Отже, х...й є ідеалом східної чоловічості, старого типу, чоловічості, яка саме себе не усвідомлює і не підкреслює. Антиподом х...я є західні чоловіки, які мають порнографічні й обуржуазнені тіла, самі підкреслюють свою сексуальну привабливість за допомогою різноманітних процедур. Х...ї трапляються у модерністських (а не постмодерністських) культурах - в Азії, на Кубі, в Росії, Білорусі. Відсутні на Заході Європи й у Північній Америці. Пор.: "парубок" у творчості Вітольда Ґомбровича".

Проте дуже скоро такі книжки, як "Хтивня" Міхала Вітовского, можуть перестати з'являтися на полицях українських крамниць. Від цього застерігають українські митці та правозахисники, які просять Президента України Віктора Ющенка накласти вето на Закон України "Про внесення змін до статті 301 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за зберігання творів, зображень або предметів порнографічного характеру)", що був прийнятий парламентом 11 червня 2009 року і передбачає встановлення кримінальної відповідальності за зберігання творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження.

Про це йдеться у листі до глави держави, текст якого має в розпорядженні УНІАН.

"Цей закон необґрунтовано та непропорційно обмежує свободу вираження поглядів, втручається у внутрішню свободу особи. Він не досягає тієї мети, заради якої розроблявся. Створює велику загрозу зловживання цією нормою правоохоронними органами, що можуть використовувати її з метою корупції чи шантажу особи", - сказано у зверненні.

Як зазначають представники громадськості, закон розроблявся урядом для виконання Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, Конвенції Ради Європи про кібер­злочинність, а також Конвенції Ради Європи про боротьбу із сексуальною експлуатацією дітей та розбещеннями неповнолітніх (підписана Україною в 2007 році, але наразі не ратифікована). За цими документами, держава має обов'язок встановити покарання за будьяке створення, зберігання чи поширення дитячої порнографії, оскільки використання дітей у таких цілях є порушенням їхніх фундаментальних прав і не має виправдання.

Проте, як наголошують у своєму листі правозахисники та представники творчих професій, прийнятий закон не досягає цієї мети, бо не встановлює безумовної кримінальної відповідальності за створення, зберігання чи поширення дитячої порнографії, тобто "не наближає Україну до виконання взятих на себе міжнародних зобов'язань".

З іншого боку, як сказано у тексті звернення, прийнятий закон встановлює відповідальність за зберігання порнографії, що не вимагається жодним міжнародним договором і не є міжнародним зобов'язанням України. "Більше того, криміналізація таких дій є сумнівною, оскільки встановлює непропорційне обмеження свободи вираження поглядів людини", - зазначають автори листа.

На їхню думку, ситуація ускладнюється нечіткістю законодавства, зокрема, не існує зрозумілого визначення поняття "творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру". Також можливою підставою для зловживання є й нечітке визначення терміну "розповсюдження". "Нечіткість термінології, з одного боку, не дозволяє особі передбачити свою поведінку, щоби уникнути кримінальних дій, а з іншого боку - уможливлює численні зловживання з боку працівників правоохоронних органів з метою шантажу особи чи вимагання хабара", - йдеться у зверненні.

Також, за словами правозахисників та митців, слід враховувати те, що, за певних обставин, зберігання порнографії з метою збуту навіть за чинною редакцією Кримінального кодексу може розцінюватися як співучасть у злочині, коли такі дії є елементом комерційного виготовлення та поширення порнографії, а тому "немає жодної практичної потреби посилювати таку відповідальність".

"Свобода особи та свобода поширення інформації є фундаментом вільного демократичного суспільства. Звісно, така свобода обмежується з метою захисту моралі. Зокрема, можуть встановлюватися обмеження щодо публічності таких дій, доступу неповнолітніх чи залучення неповнолітніх до такої діяльності. Проте цей закон втручається у приватне життя особи, незалежно від того, чи є її дії публічними й чи стосуються вони неповнолітнього", - вважають автори звернення.

Зокрема, на їхню думку, цей закон не поборе порнографію як "явище, що століттями існує у світовій спільноті", він також не захистить неповнолітніх, що зобов'язана зробити держава. "Проте цей закон з очевидністю створить перешкоди для розвитку мистецтва та культури, де межа між дозволеним і недозволеним буде ще менш очевидною й суперечливою. Він створить зайві перешкоди вільному обігу інформації та вільному поширенню ідей, закладе фундамент для втручання в особисте життя людини при відсутності істотної шкоди суспільству від таких дій", - вважають представники громадськості.

Під текстом звернення, зокрема, підписалися виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський, галерист Євген Карась, письменник Лесь Подерв'янський, арт­куратор Люся Комарницька, фотограф Леся Мальська, художники Олександр Ройтбурд, Ілля Чічкан, Маша Шубіна, режисер Влад Троїцький та інші.

Митці не лише звернулися з листом до Президента, але і відреагували мистецькою акцією, яка почнеться з відкриття виставки робіт групи "Сині носи" - Олександра Ройтбурда, Іллі Чічкана, Маші Шубіної, Стаса Волязловского, Іллі Ісупова, Лесі Мальської.

Згідно з новим законом, за роботи, представлені на цій виставці, їхніх авторів або власників можуть позбавити волі на строк до трьох років.