Попри відсутність спеки за вікном, схоже, львівські митці сумують за снігом. Уже друга цієї літньої пори експозиція (наразі мова про фотовиставку Петра Маркевича "Портрети міста" у Львівському історичному музеї) присвячена Львову, який переважно дрімає під снігом.

Це дійство, з огляду на календар, могло би видатися дещо недоречним. Однак, як і у випадку художника Сергія Міхновського (який у галереї "Lviv'Art" спеціально саме влітку презентував свій виплеканий проект "Зима"), Петро Маркевич своє друге персональне представлення сьогодні саме таким теж зробив зумисне. "Коли, прагнучи прохолоди, хочеться скинути навіть сорочку, коли від спеки плавиться мозок, - каже фотохудожник, - зимовий пейзаж не лише підбадьорює, а й діє як жива вода, без якої подекуди людині обійтися годі".

"Дуже люблю експозиції, у яких є мотив ностальгії, - каже заступник голови Львівської спілки фотохудожників України Зеновій Підперигора. - А тут, зважаючи не лише на підбір кадрів (сучасних та зроблених надцять років тому), а й через ті ситуації та об'єкти, які Петра Маркевича цікавлять передовсім, ностальгія є визначальна. Звичайно, автор не прагне двічі вступити в одну й ту ж річку, але з величезною любов'ю й іноді із печаллю споглядає улюблене місто, яке, попри зовнішню відстороненість, усе ж охоче впускає його у власну душу".

Про цю душу Львова, натуру міста фотомитець (який львівські вулички та закутки знає досконало) у свій час зазначив: "Чи ми звертали увагу на те, яким самотнім є наше місто? Може, коли місто будувалося, це було не так. Але тепер... ми йому не цікаві. Місто бачило тих, хто прикрашав його брами портиками і колонами, й тих, хто розбиті вікна в цих брамах забивав дошками. Йому байдуже, хто ходить його бруківкою. Місто існує в іншому вимірі, і його не цікавлять ані наше співчуття, ані наша байдужість... Наше місто не соромиться своєї старості..." А вже сьогодні у коментарі "Пошті" додав: "Хтось мудрий сказав: коли чекаєш надто довго, то вже взагалі не ждеш. Мені здається, Львів перестав на нас чекати..."

Цікаво те, що фотовиставка Петра Маркевича (яку заступник директора Львівського історичного музею і один з ініціаторів створення культурно­мистецького центру "Італійське подвір'я" Тарас Рудько назвав серед найцікавіших цьогорічних заходів центру) - тільки друга, попри його творчі набутки, особиста презентація автора, хоча найближчим часом будуть наступні. Цікаво й інше - цим проектом Петро Маркевич вирішив не лише засвідчити своє заглиблення у власне місто, а й підштовхнути інших, зокрема своїх малих внуків, помічати нюанси і виробляти самостійний погляд на речі.