До 165-ліття від дня народження Івана Франка Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка готує особливе дійство у межах проєкту «Франко. Re:volution». Львів’янам і гостям міста його представлять у Львівському національному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької вже цієї п’ятниці, 27 серпня, о 19.00. Уже з самої назви події зрозуміло, що вона аж ніяк не буде подібна на звичні для нас урочистості. Та й Дім Франка вже давно відмовився від нудних форматів, натомість завжди пропонує щось незвичне й нестандартне. 

Але як розповісти про легендарну особистість без пафосу і пишних фраз, які вже стали штампами? Адже Іван Якович ще за життя здобув визнання, і вже понад століття його представляють як Каменяра, високоповажного творця і недосяжного генія. Та чи хотів би сам письменник такої пам’яті, цієї закам’янілості? «Найкращий дар до ювілеїв – не урочисті академії, а коли твори, думки, образи і справи ювілярів оживають знову», – вважає директор Дому Франка Богдан Тихолоз.

Тож тут знайшли цікавий вихід: вшанувати Легенду його ж «Легендою». Мається на увазі дійство-містерія за маловідомим твором Франка «Легенда про вічне життя», написаним у 1898 році. Це поетичний роздум про смисл буття людини – для чого вона живе, що є для неї найціннішим. Чарівний горішок безсмертя за сюжетом отримували по черзі аскет, цар, коханка царя, генерал, куртизанка. І жоден із них не наважився скористатися ним, адже життя – це вічна боротьба. А життя без кохання – ніщо. І ніякі скарби, ніяка сила не примусять полюбити іншого щиро, від душі, вірно: «А без щастя, без віри й любові внутрі вічно жить – се горіть віку вік на кострі!».

Керівник і науковий консультант проєкту Богдан Тихолоз залучив до його створення заслуженого діяча мистецтв України, народного артиста України режисера та художника-постановника Олександра Білозуба, який надзвичайно надихнувся твором. «Ця легенда мене захопила! Коли читаєш її вперше, здається, що історія дуже проста. Але коли вивчаєш твір рядок за рядком, тоді ставиш собі щораз нові запитання, – каже режисер. – Чому все складається саме так? Чому історію починає аскет, а закінчує куртизанка?»

Текст «Легенди» творці дійства залишили без змін, а от із формою та музичним супроводом дозволили собі поекспериментувати. Та, як пояснив Олександр Білозуб, на щастя, Богдан Тихолоз не перечив усім його запитам і побажанням, тож режисер мав повну свободу дій. Експерименти і власне бачення твору він утілював разом із заслуженим артистом України, лауреатом Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, режисером з пластики Андрієм Водичевим, звукорежисером Віктором Мартинюком, акторами Наталією Рибкою-Пархоменко і Марією Онещак (разом вони відомі як гурт «Курбаси»), Олегом Онещаком та Юрієм Йосифовичем, який також долучився до постановки як музичний режисер.

Чого ж чекати від містерії? Це буде історія про жагу і владу, святість і гріх, смерть і безсмертя, слабкість великих і силу малих. Про вогонь пристрасті і попіл слів. У цій історії магічно поєднаються сива античність, український фольклор, європейська класика і модерний символізм.

«У рік свого великого ювілею Франко розкаже і покаже нам цю вічну історію так, як ми ще ніколи не чули й не бачили. Бо навіщо історія, якщо вона не стає легендою?» – запитують творці містерії. 

А вже після Львова дійство повезуть до столиці і представлять 3 вересня у Київському театрі оперети. Варто зауважити, що подивитися прем’єру у Львові і Києві можна безкоштовно за умови реєстрації. Однак ця подія спричинила такий ажіотаж, що буквально за кілька днів Дому Франка вже довелося закрити реєстраційну форму. 

Та «Легенда про вічне життя» – це лише частинка проєкту «Франко. Re:volution», який Дім Франка втілює за підтримки Українського культурного фонду. Також до нього ввійшла виставка сучасного мистецтва Franko Laboratorium 3.0, яку курирує Василь Одрехівський, на базі Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, інституцій-партнерів і публічних просторів Львова та супровідна науково-просвітницька програма «Навіщо поети? Франко &Co» (діалоги-рефлексії зі знаковими сучасними інтелектуалами).