У львівській PM gallery (вул. Коперника, 17, 1 пов.) триває особлива акварельна виставка «Наш неймовірний світ». Експозицію привезли до нашого міста в межах міжнародного українсько-польського туру, який також охопив Харків, Чернівці, Люблін і Вроцлав. Проєкт покликаний стати провідником взаєморозуміння, добра і толерантності між художниками-акварелістами з найвіддаленіших куточків нашої планети і об’єднав митців з України, Естонії, Греції, Молдови, Франції, Нідерландів, Іспанії, Ізраїлю, Фінляндії, Болгарії, Чехії, Еквадору, Гонконгу, Таїланду, Японії і Тайваню. 

Тож сьогодні «Львівська Пошта» розповідає про проєкт «Наш неймовірний світ», про те, як автори надихаються на творення нових робіт і як на білому аркуші паперу постає особливий світ акварелі. А оскільки твори образотворчого мистецтва краще все-таки побачити на власні очі, запрошуємо наших читачів відвідати згадану акварельну виставку!    

Зі слів співорганізаторки проєкту, голови української філії International Watercolor Society Галина Очич, спільнота приймає не лише професійних акварелістів, але й аматорів. У ній є представники 140 країн, вона об’єднує людей, які кохаються в цьому виді мистецтва з 2012 року. Україна долучилася до цієї організації в 2014-ому, а Галина Очич має честь представляти нашу країну в ній з 2017 року. Проєкт «Наш неймовірний світ», організований спільно з Міжнародним фондом Step by step Юлії Кочетової, дав його учасникам можливість стати справжнім товариством, здружитися. Це фактично цілий виставковий тур, який об’єднав Україну і Польщу, а долучилися до нього автори з 60 країн. Їх могло бути більше, проте спільнота працює лише з живими, а не цифровими роботами, і не всі охочі змогли надіслати оригінали для виставки. Спочатку проєкт планували втілити у 2020 році, але світова пандемія внесла свої корективи. Щоправда, уже був створений каталог виставки, завдяки чому торік вдалося провести онлайн-покази робіт.

Організатори повернулися до офлайн-формату за першої можливості. «Гранд-фестиваль почався у Харкові, там ми маємо хороших партнерів – триповерхову галерею АВЕК. Нам вдалося зібрати 170 робіт, але далеко не у всіх містах є можливість показати таку об’ємну виставку, – розповідає Галина Очич. – Тож аби продемонструвати всі твори, ми поділили експозицію на кілька частин, щоби кожен автор хоч раз експонувався, а роботи переможців нашого конкурсу демонструємо в усіх містах, охоплених туром».

Після Харкова тур продовжився у Чернівцях, в галереї «Вернісаж», де на розсуд відвідувачів були представлені твори європейських митців, японських авторів, акварелі майстрів із тих країн, про яких дуже мало знають в Україні.

Заключним українським містом туру є Львів. Тут, у PM gallery, зробили акцент на роботах львів’ян, їх багато і вони просто неймовірні. Після 30 серпня частину експозиції повезуть до Любліна і Вроцлава.

У Львові, крім самої виставки, IWS також провела майстер-класи від художників. «Це навіть радше такі собі демо, за якими спостерігали фахівці. Для їхнього професійного рівня і оцінки робіт дуже важливо бачити, як саме творяться акварелі. Бо ми разом ростемо, розвиваємося і ділимося досвідом, але у кожного свій підхід, своя філософія і техніка, – веде далі співорганізаторка проєкту. – Тож такі демонстрації дуже потрібні. Та й наші акварелісти не стоять на місці, постійно експериментують, пробують щось нове. Акварель дуже особлива, для мене це «пігулка щастя», вона сформувала мене. Щоразу, коли ми малюємо, переживаємо нові відчуття і розчиняємось у своїх роботах».

«Львівська Пошта» разом із фахівцями спостерігала за процесом творення акварелей Анною Кучабською, Володимиром Стасенком, Ігорем Юрченком, Оленою Хорошаєвою-Жмінкою, Петром Старухом, Ігорем Мосійчуком, Мечиславом Малавським, Наталією Кучабською, Одаркою Долгош, Тетяною Павлик, Галиною Очич, Ларисою Куваєвою. Кількох мистців ми навіть трохи відволікли від роботи, щоб розпитати про їхні враження від участі в проєкті.

Лариса Куваєва, членкиня Національної спілки художників України, засновниця Буковинської акварельної асоціації, директорка Центру культури «Вернісаж», розповіла, що проєкт «Наш неймовірний світ» став для неї втіленням мрії. «Тішуся, що акварельний напрям образотворчого мистецтва, який я вважаю найскладнішим, набирає таких обертів і в Україні, і в світі. Світова мистецька спільнота активно проводить такі фестивалі, для прикладу, в Італії, де я прожила кілька років. Тож коли Галина Очич запросила мене до такого проєкту в Україні, я без вагань погодилася. Ця співпраця дала змогу долучити до нього Чернівці, показати там акварельне мистецтво, – пояснює мисткиня. – Окрім самої виставки, ми мали цілу програму, зокрема пленер у горах. Без телефонів, постійних клопотів і побуту, далеко від міської метушні автори надихалися мальовничими краєвидами і красою природи. Бо коли гори димлять, акварелісти мають що робити. На пленері ми створили 16 робіт, а ще цей виїзд подарував нам можливість попрацювати у мистецькій лабораторії, створити колаборації, обмінятися досвідом, ідеями, поспілкуватися з надзвичайними майстрами».

Варто зауважити, що такий формат багатьом із авторів дав змогу нарешті помалювати, бо, відверто кажучи, не всі учасники проєкту мають можливість творити щодня через роботу, хатні клопоти тощо. 

Ще одна учасниця проєкту Одарка Долгош-Сопко, яка займається графікою і живописом, кандидатка мистецтвознавства, членкиня Національної спілки художників України, погодилася розповісти нам, чим вона надихалася, коли створювала роботу на майстер-класі, і чому обрала саме таку тему для свого твору. «Звісно, кожна ідея повинна мати певний імпульс. У моїй роботі це Карпатські гори, пастуші колючки, конюшина, трави, роси. Я ще не можу відійти від нашого пленеру, той час мене надихає, – каже мисткиня. – Коли йшла сюди, зібрала букет квітів, бо люблю малювати з натури. Ми його десь забули, чоловік хотів повернутися і знайти, але я вирішила, що спаде на думку, те й малюватиму. Подивилася на папір і захотіла передати враження від тих полонин, вітру у волоссі, квітів у росі, які виблискують на сонці, їхніх надзвичайних барв. Повторити це неможливо, адже природа досконала. Але саму ідею я перенесла на чистий папір, бо люблю просто перемальовувати щось, завжди шукаю образ і з ним уже працюю».

До слова, саме в PM gallery International Watercolor Society щороку організовує різноманітні акварельні виставки. У 2020-ому це була львівська школа акварелі, тепер проєкт «Наш неймовірний світ», а наступного року Галина Очич знову планує провести тут бієнале львівської школи акварелі, яка постійно розширюється.