У Музеї етнографії та художнього промислу Національної академії наук України (просп. Свободи, 15) з 18 червня буде представлена чи не перша в Україні колективна фотовиставка «Інтеграція світла», створена в альтернативних техніках фотографії. Її зорганізували Спілка фотохудожників України і творче об’єднання «Засмага». До експозиції та каталогу ввійшло 60 робіт у різних форматах: від 13х18 см до 30х40 см. Це світлопис Олега Огородника, Сергія Горобця, Костянтина Смолянінова, Петра Грицика, Тараса Перуна, Міли Войтович, Віктора Нагорного, Олександра Малого, Олександра Примака, Ярослава Голубчика, Сергія Гуменюка, Сергія Чеха, Вікторії Сегеєвої, Олега Усатюка та Андрія Афтанаса.

Умовно експонати фотомитців зі Львова, Чернівців, Києва, Одеси, Вінниці та Щирця можна поділити на чотири блоки – портрет, пейзаж, натюрморт і абстракція. Вони виконані в унікальних техніках, якими послуговувалися ще наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття за допомоги гумбіхроматного, гуміолійного, бромо-олійного, олійного, сольового, альбумінового, літдруку і в техніках ціанотипії, амбротипії та феротипії.

У світі цей напрям фотомистецтва називають альтернативною фотографією, він досить популярний серед митців. Фотографи все частіше послуговуються альтернативними фотографічними процесами, нетрадиційними для фотографічного друку. Їх ще називають історичними, оскільки більшість була винайдена понад 100 років тому і використовувалася тогочасними майстрами. Відродити давно забуті техніки допомогло… масове засилля цифрової фотографії. Повернення до джерел світлопису для деяких фотохудожників – цілком логічний крок. Та й створені такими методами роботи максимально наближують паперовий позитив до рукотворного витвору мистецтва. Щоправда, варто зауважити, що і тут технології та сучасні досягнення фотографії стають у пригоді: процес виготовлення світлин часто видозмінюється з використанням сучасних досягнень фотографії, наприклад, виведення проміжних негативів за допомоги цифрового принтера.

«У світі альтернативні техніки практикує багато творців, а в Україні – дуже мало. Вони шляхетні, ексклюзивні, адже кожна робота, створена за їхньої допомоги, неповторна, її можна зробити лише в одному екземплярі. Фотохудожник до останнього не знає, що ж вийде в підсумку. Акцентую, що такі роботи треба бачити наживо, бо жоден екран не передасть їхньої краси, шарму, особливостей, нюансів, – пояснює львівський фотохудожник, фотокор «Львівської Пошти» і співініціатор виставки «Інтеграція світла» Олег Огородник. – Це непересічна подія, адже персональні виставки альтернативної фотографії в Україні уже проводили, а от групової ще не було. Ми робимо все можливе для того, аби вона не стала поодиноким випадком, а радше доброю традицією. Нам, фотохудожникам, цікаво ділитися результатами, спостерігати за здобутками колег».