«Брама» – повнометражний художній фільм Володимира Тихого. Це екранне втілення відомої п’єси Павла Ар’є «На початку та наприкінці часів», що в постановках різних режисерів з успіхом пройшла на сценах Молодого Театру в Києві, Театру Лесі у Львові, Академічного Драматичного театру у Харкові, Драматичного театру у Магдебурзі. Постановка Романа Віктюка у театрі Моссовєта була у шорт листі «Золотої Маски». Постановка Стаса Жиркова у Молодому театрі отримала «Київську Пектораль» і Гран Прі «Мельпомени Таврії». Ірма Вітовська, що виконує роль Баби Прісі у постановці «Сталкери», отримала і «Київську Пектораль» і «Мельпомену Таврії» за кращу жіночу роль. П’єса проходила під назвами «Сталкери» і «Баба Пріся», остання назва була робочою назвою фільму, але під час підготовки автори вирішили змінити назву на «Брама», що точніше відповідає творчому задуму режисера та співавтора сценарію Володимира Тихого.

Фільм розповідає про сім’ю, що мешкає у Чорнобильській зоні відчуження. Головує у ній баба Пріся, що товаришує з русалками, під’їдає галюциногенні гриби і якось у війну зарізала дванадцятьох есесівців. З нею живуть онук Вовчик і хвороблива донька Слава, яку свого часу покинув чоловік. Неочікуванно їх розмірене життя закінчується – баба Пріся отримує містичне попередження про катастрофу, що станеться найближчим часом.

Зйомки тривали з 13 вересня 2016 року до кінця листопада у Київській і Житомирській областях. Головні ролі у фільмі виконали Ірма Вітовська, Віталіна Біблів, Ярослав Федорчук, Дмитро Ярошенко і Ігор Гнізділов. Фільм створила компанія «Директорія Кіно», продюсери Ігор Савиченко та Дмитро Кожема за підтримки Державного Агентства України з питань кіно. 

Для того, щоб виконавиця головної ролі Ірма Вітовська виглядала на 86 років, на мімічні точки акторці приклеювали спеціальну маску (таких було створено кілька на кожен знімальний день), а вже після накладали грим. І це все задля образу баби Прісі, яка товаришує з русалками, під’їдає галюциногенні гриби і якось у війну зарізала дванадцятьох есесівців. Цікавим є те, що для Вітовської ця роль не нова, адже актриса грає бабу Прісю на театральній сцені.

«Я дуже щаслива, що мала честь втілити цей образ. Ця роль – сповідь. Все те, що я знаю про фантомні болі моєї країни, про її метафоричну змістовність, про наївність та про жорстокість, про поєднання протилежностей в однині… все це пощастило втілити. І хоча мною фізично була заплачена ціна в тривалій реабілітації шкіри обличчя, в недоїданні та недосипі, бо грим довгий і делікатний, та все це дуже дріб’язкове порівняно з тим, що пощастило зіграти не роль, не героїню… а іншу сутність, інший світ», – твердить Ірма Вітовська.