У артгалереї «Зелена канапа» щойно відкрили виставку «Горизонт» Лілії Студницької. Саме тут у 2012 році художниця представила свою дебютну персональну виставку, а спеціально для нової події створила 15 нових великоформатних живописних полотен.

«Дивлячись у далечінь, милуюся швидкоплинними моментами. Так хочеться наповнити ними груди і отримати трохи часу пожити для себе, зазираючи в майбутнє… Теплий вітер, який здіймає свіжі аромати кольорів. Пробуджується на світанку день, а разом із ним все починає жити яскравими кольорами з великою жменею бажань, – каже Лілія Студницька. – Мій проєкт «Горизонт» є квітучим поєднанням кольорів і плям, світла і тіней, які створюють особливі візуальні ефекти і додають композиціям ефектності. Це моє сприйняття активного життя природи, її динаміки, ритму та руху. Виразною лінією, акцентами і грою кольорів я передаю вам усю красу навколишнього сьогодення».

Засновниця «Зеленої канапи» Олеся Домарадзька певна: «Лілія одразу посіла своє особливе місце в мистецькому середовищі Львова. Завдяки її роботам галерея немов наповнилася сонячним світлом, радістю, щастям. Я не люблю, коли на відкриттях виставок мистецтво характеризують як позитивне, оптимістичне. Але про ці роботи інакше не скажеш. Представлені тут горизонти створені в дуже яскравих, непоєднуваних кольорах і виглядають дуже гармонійно, а це потребує неабиякої майстерності».

У Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького триває великий мистецький проєкт «Василь Володимир Василь Одрехівський. Скульптура» з нагоди 100-ліття від дня народження Василя Одрехівського. На мультимедійній виставці представлені скульптура, фото-, відео-, аудіо, арт- та AR-роботи (мистецькі твори з доповненою реальністю). Тут демонструють знакові твори митця, зібрані з колекцій кількох українських музеїв, а також твори Володимира та Василя Одрехівських (1989 р.н.). Експозиція показує, як змінювалося в художній практиці трьох поколінь львівських митців розуміння мистецтва, його ролі в суспільстві, засобів та меж за останні 70 років.

У галереї «Дзиґа» до 21 травня можна ознайомитися з концептуальним артпроєктом Юлії Захарової In Memoriam, який художниця творить багато років і доповнює новими серіями. Зараз він складається із семи розділів, супроводжуваних короткими есе, що взаємодоповнюють один одного в межах експозиції. Це проєкт-подорож, проєкт-дослідження, емоційний виклик для глядача, що спонукає нас до занурення в глибини власної пам’яті.

«У In Memoriam я досліджую пам’ять через образ саду, в якому ми блукаємо впродовж усього свого життя. Події, обличчя, слова, історії, почуття, думки та звуки супроводжують нас під час подорожі його стежками, – каже Юлія Захарова. – Ми зайшли в цей сад, коли дерева були великими. Продовжуємо залишатися в ньому і зараз. Час намагається стерти все, навіть найсильніші переживання. Чи можемо ми впливати на сад наших спогадів, чи можемо ми в ньому сховатися?»

У виставкових залах Палацу Лозинського відучора експонують виставку Євгена Равського «Від міфу до міфу». На ній представлені живописні та графічні роботи з 90-их років ХХ століття до сьогодні, об’єднані спільною темою міфу: античного, біблійного і сучасного. Персонажі на полотнах – це люди сьогодення, перетворені на непідвладні часу архетипи.

«Історія мене завжди вабила, але я не так працював з історією, як із міфами та легендами. Ніколи не брався за історію напряму... В мені завжди жили міфи і легенди, я на цих прикладах виховувався, – пояснює Євген Равський. – «Іліада» з’явилася як підсумок пошуку сучасного героя і сучасної героїки, героїчних вчинків, подвигів, перемог. Бо це першопочаток світової літератури».

У програмі події музика Юзефа Коффлера, Ервіна Шульгоффа, Карла-Амадеуса Гартмана – митців, котрі творили в режимі тоталітаризму та водночас поза всіма його межами і кордонами. Історія кожного твору, як і доля композиторів, є непростою. Вони свого часу були заборонені або загублені. Заборони і репресії тоталітарних режимів XX століття, символізм боротьби мистецтва проти системи червоною ниткою проходять через усі твори концерту. Лише зараз свобода та можливість самовираження вважаються одними з європейських цінностей, тому виконати твори, які були заборонені Третім Рейхом, це не лише віддати данину композиторам, чия музика була викреслена зі списків дозволених і яку майже не виконували, а продемонструвати неординарну експериментальну музику.

Цього ж дня о 19.00 в «Дзизі» дасть концерт український інді-гурт із Києва LILOVIY. У основі їхніх композицій – магічний вокал Олени Ковернік, делікатність і вишуканість фірмового акустичного звучання.

«У LILOVIY дуже вигадлива та якісна музика, вони відчувають, вслухаються, не ігнорують внутрішню мелодику вірша, що дуже рідко буває,» – говорить про гурт Юрко Іздрик.

До речі, на поезію Іздрика написаний другий альбом гурту «Тільки рай» (липень 2020 р.). За короткий час свого існування гурт виступав на фестивалях Respublica Fest, Woodstock Ukraine, Lesia Grand Fest, «Зелена сцена» та інших відомих майданчиках. До Львова LILOVIY приїде у межах свого першого всеукраїнського туру.

Кіномен Станіслав Тарасенко віднедавна читає свої лекції у «Планеті кіно» в ТРЦ Forum. І вже сьогодні, 13 травня, о 19.00 на спецпоказі представить новий фільм одного з найулюбленіших в Україні сучасних британських режисерів Гая Річі «Гнів людський». Станіслав Тарасенко докладно розповість про особливості стилю відомого британського режисера, принципи роботи, естетичні вподобання, кінематографічні смаки, своє ставлення до жанрів бойовика та кримінальної комедії, успіх колишньої роботи «Джентльмени», а також про найцікавіше з того, що стосується «Гніву людського».

За сюжетом фільму на вулицях Лос-Анджелеса орудує команда грабіжників. Їхня головна ціль – інкасаторські машини. Небагатослівний та рішучий англійський джентльмен Хілл (Джейсон Стейтем) одержимий бажанням встановити правосуддя. Йому важливо виявити замовників та виконавців низки пограбувань. І винуватці, як би не намагалися сховатися, обов’язково відчують на собі гнів Хілла та його вміння відомстити.

17 травня о 18.55 тут же відбудеться ексклюзивний допрем’єрний показ нового українського фільму «Погані дороги» за участі режисерки та сценаристки Наталки Ворожбит. «Погані дороги» – один із найяскравіших українських фільмів останніх років, що доводить його кінофестивальна історія та про що свідчать відгуки глядачів і критиків. Наталка Ворожбит встигла зарекомендувати себе як талановита теле- і кіносценаристка, яка, без перебільшення, створює актуальний драматичний матеріал, цікавий українському глядачеві. «Погані дороги» описують п’ять розбитих доріг і п’ять історій про любов, ненависть, довіру, зраду і порушення особистих кордонів на тлі порушення кордонів державних.

У середу, 19 травня, о 19.00 Палац Хоткевича запрошує на спільний безкоштовний перегляд фільму «Паразити». Ця драма режисера Пон Чжун Хо, нагадаємо, стала лауреатом «Оскара-2020» як найкращий фільм, режисерська робота, оригінальний сценарій та іншомовний художній фільм. Незважаючи на те, що світ побачив фільм у 2019 році, він уже встиг стати шедевром у кіноіндустрії. Показ здійснюватимуть Lviv Film Commission та українська кінокомпанія Arthouse Traffic, що дає можливість дивитися кіно безкоштовно. Надягайте маски, користуйтесь антисептиком, вимірюйте температуру на вході та займайте своє місце в залі!

Уже другий рік поспіль можна їздити «в гості» до Яна Непомуцького. Старовинна статуя чеського святого стоїть між чотирма липами на роздоріжжі в селі Суходіл. Понад те, обабіч маршруту є дерев’яні церкви – пам’ятки архітектури. Цього року завітати до святого Яна можна буде 15 і 16 травня під час дводенного святкування Дня Європи у Бібрській громаді.

15 травня об 11.00 над дев’ятьма знаковими об’єктами Бібрської громади, серед яких найвища вершина Подільської височини гора Камула, Свірзький замок, Бібрська ратуша, історичний будинок спортивного товариства «Сокіл», П’ятничанська вежа, під звуки гімну Європи вперше піднімуть прапори Євросоюзу. Також у програмі події кінопоказ на ранчо «Скарбова гора», концерт барокової музики біля статуї Яна Непомуцького, екскурсії будинком «Сокола» у Бібрці, відкриття туристичного сезону в Свірзькому замку, свято музики і поезії в «Соколі» тощо.