У травні «Видавництво 21» представить читачам дебютний роман сценариста та режисера-документаліста Іллі Макаренка «Магнум». Дія твору розгортається у сучасному Лісабоні. Головний герой та оповідач намагається розгадати таємницю літнього португальця Алберту. Він занурюється у події, пов’язані з Революцією Гвоздик, та її учасниками і сучасниками. Історія, яка розпочиналася як оповідь про пошук себе та свого місця у світі, перетворюється на детектив.

Ідею роману Іллі Макаренку підказала сама Португалія, в яку він приїхав із метою віднайти себе: «Почав писати спочатку просто про поїздку, про українців в Португалії… Якось ми з приятелем їхали мостом, названим на честь дати Революції Гвоздик – «Міст 25 квітня». Потроху я дізнався і про саму революцію, і про «Рух Капітанів», і про Спротив. Під час наступного візиту побіг у музей Спротиву, і там мене пробрало. Тоді вирішив розбавити в романі теми «себе» і «наших за кордоном» побутом, культурою та історією Португалії. Так і з’явилася окрема сюжетна лінія (саме через неї роман можна назвати детективом) про Революцію Гвоздик». Очевидно, що читачі простежать певні аналогії з революційними подіями в Португалії 70-их років минулого століття і в Україні кілька років тому – насамперед на рівні людської мотивації та впливу на долі людей.

«Магнум» – динамічний, тримає увагу читача впродовж усієї оповіді. Мова у ньому легка, невимушена, справжня. «Перше слово, яке спадає на думку, – живий, – твердить літературна редакторка видання Олександра Бойченко. – «Магнум» – надзвичайно живий текст, в якому герої говорять як живі люди (ну добре, трохи ми їх відредагували). Часом це – суржик, часом – унікальна португальсько-українська говірка, яку винайшли і якою послуговуються українські мігранти в Португалії. Особисто для мене це дуже позитивний момент, адже такому текстові набагато легше вірити, в нього просто і приємно занурюватися. Також хочеться зазначити, що загальний тон роману дуже непретензійний, без пафосу та зайвої драми, але водночас «Магнум» – глибокий, проникливий і щирий».

У романі «Магнум» багато світла і повітря, відкритого простору. Читач разом із героями здійснить мандрівку Лісабоном, скелястим узбережжям Атлантичного океану. Він відкриває для себе не лише політичну історію країни, а й історію культури Португалії, її традиції, ментальні особливості португальців, і, звісно, життя українських заробітчан, які вже є складовою колориту цієї країні. Багатьом цей твір буде цікавий, близький і потрібний – не лише через осмислення теми еміграції та революційну складову, а й завдяки можливості дихати, зупинятися, насолоджуватися, мріяти, відчувати життя. «Якщо брати вкупі усе те, що сприяло написанню книги, – пригоди, питання еміграції, стосунки, історія, подорожі, – каже автор, – то книга має зацікавити доволі широку аудиторію. Адже ми всі за останній рік сильно зголодніли за подорожами, літаками, океаном, Європою… Думаю, кожен у цій книзі знайде для себе щось особисте. Любителям сімейних драм узагалі дуже раджу».

Олександра Бойченко, ділячись думками про те, чому і кому варто прочитати роман, також відзначила його епікурейську складову: «Магнум» варто прочитати хоча б тому, що в часи закритих кордонів і пандемії це – чи не найближча до реальності можливість потрапити в Лісабон і закохатися в нього. Причому неважливо, бували ви уже там чи ні, у будь-якому разі саудаде вам гарантоване. Роман справді дає змогу відчути, яке це місто – а воно прекрасне. Тому читати варто мандрівникам (в найширшому розумінні слова), шанувальникам історії та вина й усім, кому хочеться приємного, захопливого українського читання».