Одразу два нові романи побачили світ на початку квітня у «Видавництва 21». Новинки «Твоя М.» Ірини Жураковської і «ТАДУШ» Артема Поспєлова вийшли у співпраці видавництва та літературної агенції OVO. Дизайн обкладинок до обидвох видань розробила Анна Стьопіна.

Ірина Жураковська вже відома читачам за романом «По той бік війни», який вийшов 2017 року і сягав часу та подій Першої світової війни. Крізь призму образу головної героїні цього твору авторка звернулася до теми жінки під час війни. У романі «Твоя М.» письменниця продовжує працювати з дослідженням жіночих доль та образів. Лише тепер її героїні – наші сучасниці. Німкеня Марія та українка Марина, головні героїні роману, мають зовсім різне уявлення про щастя, та обидві вирушають шукати його подалі від дому – в Париж. Марія точно знає, чого хоче від життя: займатися наукою, грати на скрипці та знайти справжнє кохання. Марина ж натомість знає, чого точно не хоче – все життя працювати офіціанткою та мати справу зі своїм батьком. Об’єднує їх насамперед те, що вони жінки. І роман, власне, про те, як це бути жінкою.

Роман «Твоя М.» можна назвати книгою сучасної жінки або книгою сучасної європейки. Ірина Жураковська поділилася своїми думками про те, якою є сучасна європейка, які у неї виклики, перемоги, про її вразливість і силу: «Для мене передусім вона дуже жива. Обидві героїні – і німкеня Марія, і українка Марина – намагаються позбутися навішаних іншими сподівань та упереджень, окремі з яких тягнуться ще з дитинства, та навчитися грати за власними правилами. Шлях до цього усвідомлення для обох проходить через чимало травм та розчарувань, які, на жаль, відомі багатьом з нас: токсичні стосунки, нездорові суспільні очікування, травматичний сексуальний досвід, самотність… Як на мене, це вийшла дуже життєствердна та підтримуюча книга для тих, кому це знайомо».

Апелюючи до сучасної жінки, «Твоя М.» водночас говорить на теми, які супроводжують нас від часів підтримки ватри у печері до епохи дослідження у галузі квантової фізики. Тут жіноча тілесність, самоусвідомлення, соціалізація, стереотипи і шлях до себе через стосунки, материнство, особистісну реалізацію. «Це сучасна і позачасова історія... – міркує про роман «Твоя М.» психологиня Оксана Пендерецька. – Дуже болюча і водночас терапевтична, бо показує, як травма, руйнуючи нас, одночасно розколює шкаралупу, під якою ховається наше справжнє «я» і звільняє його».

Ірина Жураковська адресує свій роман жінкам різного віку: «Від тих 18-літніх дівчат, що тільки вирушають у свою життєву подорож, до жінок 30+, 40+, а то й 50+, бо як ми бачимо з роману, ніколи не пізно почати жити так, як того хочеш ти». Але серед цільової аудиторії свого роману письменниця бачить і чоловіків: «Також мені б дуже хотілося бачити серед читачів чоловіків, що прагнуть зрозуміти своїх дружин, сестер, доньок».

Також на розсуд читачів представлено дебютний роман Артема Поспєлова «ТАДУШ», який може стати однією із найбільш яскравих подій сучасної української літератури.

Читаючи «ТАДУШ», складно повірити, що це дебютний роман Артема Поспєлова, настільки досконало написаний текст, настільки переконливим є створений автором смисловий світ. Зоїк – так звуть головного героя роману, і саме він пов’язує всі лінії тексту. «Зоїку близько чотирьох тисяч днів, – ідеться в анотації, – і таке ім’я хлопець обрав собі сам. Просто спочатку в його сім’ї помирає собака, а трохи згодом помирає Дід. Після смерті Діда родина починає розпадатися. Зоїк забуває минуле, але пам’ятає, що винен у тому, що сталося. Єдиний, хто знає, як усе було насправді, це друг на ім’я Малюк, якого він ніколи не бачив. З його допомогою Зоїк намагається все виправити».

У романі «ТАДУШ» Артем Поспєлов працює з пам’яттю, часом і простором, з потоками свідомості і внутрішнього мовлення, у такий спосіб творячи унікальний малюнок свого тексту. Крім того, автор – естет та ерудит: у романі багато відсилань до інших творів мистецтва, зокрема літератури і кіно. І це також є важливою складовою авторського світогляду Артема Поспєлова.

Автор розповів, що писав «ТАДУШ» більше двох років, за цей час змінювалося багато всього в його житті, як і він власне. «Книжка росла приблизно так само, як ріс із нею я. Починати довелося із одним багажем, а закінчувати із більшим у декілька разів. І це стосується не лише літератури. Мене завжди тягнуло до дитинства і спогадів про нього, особливо тих, які тепер напівміф, і вже точно не скажеш, як усе відбувалося насправді. […] Цей текст багато в чому автобіографічний, але місцями ця справжня реальність нагадуватиме вигляд шкарпетки навиворіт».

«ТАДУШ» актуалізує чимало гострих та актуальних питань, та навряд, на думку Артема Поспєлова, дає відповіді. «Не впевнений, що відповіді мене самого цікавлять. Більшість із них і так усім відомі, але не схоже, що вони – це саме те, що в результаті нам потрібно. «ТАДУШ» дав мені відчуття та розуміння певних речей. Маю надію, що (як мінімум) так він спрацює і для тих, хто його прочитає». А актуальним цей роман, як вважає автор, буде «для того, хто не боїться темряви і цінує світло».