Український театральний світ втратив одну з провідних зірок – 17 листопада відійшов у вічність актор і режисер, народний артист України Роман Віктюк.

Роман Віктюк – постановник і виконавець ролей у величезній кількості вистав, переважно в театрах Москви, зокрема, в театрі свого імені, був популярним і шанованим у Росії та в Україні. Відомий незмінною і непідробною епатажністю й оригінальністю, незаангажованістю в судженнях, у тому числі з питань історії та сучасності, персоналій тощо.

Народився 28 жовтня 1936 року у Львові, який тоді перебував у складі Польської Республіки. Навчався у Державному інституті театрального мистецтва (ГИТИС (рос.), Москва). Після його закінчення повернувся до Львова, де працював актором у місцевому Театрі юного глядача (тепер – Перший театр), а згодом – режисером. Створив театральну студію при Львівському палаці піонерів. Далі творчий шлях Романа Віктюка проліг через різні театри колишнього Радянського Союзу: працював у Твері, Вільнюсі (Російський драматичний театр Литви, 1970 – 1974 рр.), Одесі, Таллінні, Києві (Київський театр юного глядача), Саратові, Казані, Ризі, Ленінграді, Москві.

У 1991 році Роман Віктюк створив театр свого імені в Москві, в якому був головним режисером і художнім керівником.

Був постановником близько 200 вистав. Із найвідоміших – «Служниці», «Федра», «Мадам Баттерфляй», «Лоліта», «Дама без камелій». Створив танцювальну школу в Італії, філіал театру в Ізраїлі тощо.

Із рідною Україною пов’язаний не лише походженням (на своїй українськості режисер не втомлювався наголошувати), а й активною участю в культурному і громадському житті країни. Причому постійними публікаціями, безпосередньою участю в різних проєктах не свого авторства, привезенням прем’єрних вистав і гастролей до України свого театру така його участь не обмежувалася. Так, Віктюк є засновником (разом із Ігорем Подольчаком та Ігорем Дюричем) Фонду Мазоха (1991 р., Львів), він постійно брав участь в українських театральних, телевізійних проєктах тощо. Зокрема, декілька разів виступив як член журі популярної програми телеканалу «1+1» «Танцюю для тебе» (у Росії так само був частим гостем теле- і радіоетеру).

Народний артист України та Росії, член Інституту драматичного театру в Італії, лауреат театральної премії Maratea Центру європейської драматургії (1991 р.), премії «Київська пектораль», премії спілки театральних діячів України «Тріумф», Міжнародної премії Інституту італійської драми за найкраще втілення сучасної драматургії (1997 р.).