Родинна історія за сімома замками

У Видавництві Старого Лева побачила світ книга Мартіна Поллака «Жінка без гробівця…»

Видавництво Старого Лева представляє на розcуд читачів новинку – книгу Мартіна Поллака «Жінка без гробівця. Розповідь про мою тітку». Вона переносить читача на терени Словенії у маленьке містечко Лашко (німецькою – Тюффер) у часи початку – середини ХХ століття. Саме тоді в Європі відбувалися грандіозні територіальні, політичні та соціально-економічні зміни, свідком яких стала тітка автора Пауліна.
Народжена в 1875 році, вона вже у свідомому віці бачила, як перекроювалась карта Європи: рідне місто (яке до початку Першої світової війни належало до Австро-Угорської держави) потрапило до складу новоствореного Королівства сербів, хорватів та словенців, що згодом трансформувалося в Югославію. Міжетнічні, мовні та релігійні протиріччя між німцями, словенцями, євреями, хорватами та сербами, які завжди були у полі зору в цьому регіоні, в часи Другої світової війни лише загострилися та переросли у взаємні образи і переслідування.
У новій книзі автор намагається по клаптиках відновити історію життя та смерті тітки, паралельно заглиблюючись у глобальні та локальні історичні події, ніби складаючи пазл із усних та письмових спогадів, фото і документів, аби врешті дізнатися, що ж трапилося з Пауліною.
Книга «Жінка без гробівця. Розповідь про мою тітку» – про співжиття, довіру та підтримку, яка за мить змінюється на ненависть і зраду, про друзів, які стали ворогами, та про ворогів, які виявилися нестрашними, а також про злочини, про які не можна мовчати.
Книгу з німецької переклала Наталя Сняданко. Художнє оформлення Альони Олійник.

Мартін Поллак (народився 1944 р.) – австрійський письменник, журналіст і перекладач. Займається проблематикою Центральної та Східної Європи, спеціалізується на східноєвропейській історії. Він ніколи не чув, щоби його дідусь згадував про свою сестру Пауліну, хоча про інших родичів розповідав охоче. Водночас Пауліна єдина з усієї великої родини трагічно загинула після Другої світової війни. Провина, за яку її арештували, невідома, бо жінка жила тихим і скромним життям, майже ніколи не виїздила з невеликого міста, трималася осторонь політики, не втручалася в міжнаціональні конфлікти. Вона походила з німецької родини, любила і своїх братів-націоналістів, і друзів-словенців. Попри це саме Пауліна померла в концтаборі, а її брати, які були прихильниками нацизму, навіть після Другої світової війни й далі працювали юристами.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5768 / 1.54MB / SQL:{query_count}