У мережах кінотеатрів «Планета кіно», Multiplex і «Кінопалац» у широкому прокаті стартували одразу два документальні повнометражні фільми від компанії FILM.UA Group – «Весільний спадок» Олексія Гуза та «Борщ. Секретний інгредієнт» Дмитра Кочнєва. А от про що вони і в чому полягає їхня унікальність, пояснює «Львівська Пошта».

80-хвилинний
«Весільний спадок» розповідає про весільні звичаї та обряди в різних куточках України. Ця робота занурює глядача у світ багатої, яскравої та різноманітної весільної культури восьми областей країни: Київської, Черкаської, Чернігівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Харківської, Рівненської та Чернівецької.
За допомоги сучасних кінематографічних аудіовізуальних рішень у фільмі показані основні учасники та герої українського весілля, традиційні обрядодійства й атрибути, автентичні костюми, музика та співи. На постері до фільму ви бачите традиційний весільний образ нареченої Черкаської області, Черкаського району (село Яснозір’я).

Особливу увагу автори проєкту приділяють точності відтворення кожного елемента. Всі костюми, показані у фільмі, є автентичними національними, які ретельно зберігають у приватних колекціях, а пісні, що прозвучать, до цього часу невідомі регіональні весільні, які спеціально шукали, записували та відтворювали для «Весільного спадку».
Окрім акторів, які демонструють весільні обряди на екрані, в проєкті знялися відомі історики, фольклористи, етнографи, колекціонери: Марія Квітка, Роксоляна Шимчук, Олександра Сторчай, Володимир Щибря, Ігор Перевертнюк. Тож «Весільний спадок» – не лише унікальна збірка невідомих матеріалів, свідчень та реконструкцій, а й кіно про людей, які все своє життя займаються зберіганням та відновленням української традиційної культури.

Наукова експертка проєкту Марія Квітка пояснює: «Україна – велика країна, яка має колосальну кількість традицій, обрядів і

звичаїв. Це не може не вражати і не надихати на створення такого проєкту. Для нас дуже важливо показувати Україну правдиво, повноцінно, достойно. На жаль, через певні історичні чинники, через певні впливи наші традиції були спаплюжені, знецінені, а подекуди навіть знищені. Ми втратили цілий пласт культури. Тому прагнемо відтворити і розкрити красу минулого, красу пращурів. Проєкт «Весільний спадок» створений для того, щоб ми могли ще більше пишатися нашою Батьківщиною. Адже традиція залишає в спадок поколінням найцінніше».
Повнометражний документальний фільм «Весільний спадок» став переможцем ХІІ Конкурсного відбору кінопроєктів Державного агентства України з питань кіно та отримав державну фінансову підтримку за результатами конкурсу, які оголосили 10 жовтня 2019 року.

«Ми зібрали найкращу в Україні команду, яка багато років займається цим проєктом. Режисер фільму Олексій Гуз є співавтором діджитал-проєкту «Спадок», а консультантка проєкту Марія Квітка – унікальна та визнана експертка в галузі фольклористики й історії костюма, – каже продюсерка фільму Олена Малкова. – Окрім того, до створення фільму долучилися відомі українські музиканти і саундпродюсери, графічним дизайном займається компанія Signal Red. Все це, ми впевнені, зробить наш фільм по-справжньому цікавим не лише для поціновувачів українського фольклору і традицій, а й для масової аудиторії, яка цікавиться та любить історію своєї країни. Особливо хочу подякувати Держкіно і членам експертного журі за високі оцінки, поставлені нашому проєкту, і за виявлену довіру!».
Варто зазначити, що «Весільний спадок» є частиною етнографічного кіновсесвіту під назвою «Спадок».
Кулінарний тревел-проєкт «Борщ. Секретний інгредієнт» створений у 2020 році за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 23 серпня дехто з глядачів вже міг побачити його прем’єру на телеканалі «1+1». Щоправда, на великих екранах представляють розширену версію фільму, тож навіть якщо ви вже бачили цей проєкт, все одно знайдете для себе щось нове.

Для створення фільму «Борщ. Секретний інгредієнт» кулінарний експерт Євген Клопотенко вирушив у захопливу подорож всією країною з метою віднайти секретні складники головної страви українців. Львів, Одеса, Івано-Франківськ, Ужгород, Київщина, Прикарпаття, Житомирщина, Полтавщина, носії кримськотатарської культури в Києві, ресторатори, «Українська Венеція» – Вилкове, військовий полігон біля Бердянська, навіть їдальня Чорнобильської АЕС – такою є широка географія кулінарно-дослідницької мандрівки Євгена. Кожне відвідане місце, за задумом авторів проєкту, мало поєднувати рецепт борщу з цікавими і типовими для тої чи тої місцевості інгредієнтами, красиву локацію і головне – харизматичних героїв.

«Я проїхав пів країни, скуштував безліч найрізноманітніших борщів, спілкувався з багатьма людьми від заходу до сходу та від півночі до півдня. Для мене це було повноцінне етнографічне дослідження, бо, крім кулінарної складової, я пізнавав інші культурні аспекти життя українців, – ділиться враженнями Євген Клопотенко. – Яких висновків я дійшов? В таких місцях ти розумієш, що справжнє життя та справжні носії української кухні – це не ті люди, які ходять до ресторанів та модних київських закладів. Це люди, які живуть в абсолютно різних та водночас простих умовах, інколи навіть у тих місцях, де немає доріг та інтернету. І саме вони споживають їжу, яка має для них удвічі більше значення, аніж для нас, через те, що дістається їм нелегкою працею. Проте саме це і є справжньою національною їжею».

Щодо головного «героя» проєкту – борщу, кулінарний експерт додає: «Попри те, що всі варять різні борщі з різними секретними інгредієнтами, незважаючи на всі наші територіальні, зовнішні чи ментальні відмінності, усіх нас, українців, об’єднують такі

цінності, як любов, пристрасть, сім’я, дружба, піклування про ближніх, прагнення свободи».
Ідея проєкту належить креативній продюсерці FILM.UA Group Наталці Якимович. Вона розповіла, з чого виник сам задум і у що він перетворився згодом: «Все почалося з дискусії в соціальній мережі, коли я написала, що люблю борщ без м’яса. І тут понеслося! Включилися не лише кулінарні експерти та домогосподарки, але й незнайомі мені чоловіки, мовляв, борщ без м’яса – то не борщ! Хоча насправді ще сто років тому борщ на м’ясі могли дозволити собі лише на пишні свята або дуже заможні люди. Я заглибилась у питання та з подивом відкрила для себе, що на Чернігівщині до борщу додають кабачки, в Карпатських горах і на Полтавщині – білі гриби, в родині Івана Франка – баклажани, а

Тарас Шевченко згадував із ностальгією борщ на карасях. Борщ – це частина ДНК кожного українця, це свого роду символ єдності нашого народу. Так і виникла ідея фільму – показати величезний діапазон справжніх українських борщів від різних людей з різними історіями, поглядами і довести, що сила наша в єдності та повазі одне до одного! У 2019 році ідея зародилася, і восени того ж року були розпочаті зйомки. Вже навесні цього – завершені. Вся командна працювала натхненно, дружно та весело. Сподіваюся, це відчутно у фільмі».
Влітку 2020-го року на телеканалі «1+1» транслювали проєкт «Борщ. Секретний інгредієнт» у вигляді 16-серійного фільму. На основі серіалу автори і творча команда змонтували повнометражний документальний фільм.