Виставка пастелі, акварелі й витинанки молодої викладачки Львівського коледжу декоративного та прикладного мистецтва імені Івана Труша Наталки Откович у Музеї етнографії та художнього промислу привернула увагу не стільки тому, що персонально художниця виставляється уперше, скільки через вибір мистецьких площин, які чимало творців вважають допоміжними, і ту творчу зрілість, яку вона продемонструвала.

Як сконцентрував загальну увагу доктор мистецтвознавства Орест Голубець, Наталка Откович "не прагне модних течій, епатажних та виражальних засобів, а вибирає прості та звичні техніки - акварель, пастель, витинанку. Усвідомлюючи у кожному з випадків різницю у процесах творення художнього образу, художниця, однак, досягає певної цілості, яка головним чином проявляється у трьох моментах. По­перше, відчутним є відвертий пріоритет природи. По­друге, схильність до власної інтерпретації будьякого обраного мотиву. І третім, не менш важливим, є тонке відчуття самого паперу як основи, на якій постають усі твори Наталки Откович". Уже в розмові із "Поштою" Орест Голубець доповнить: художниця особисто йому цікава передовсім щирістю, відкритістю, легкістю, з якими працює в техніках, що їх фундаментальними не вважають. "Однак її легкість - не є поверхова, - зазначає пан Голубець, - а така, що йде від майстерності, а відтак нецікавим таке мистецтво бути не може".

"Для когось, можливо, дивно, що, закінчивши Львівську національну академію мистецтв п'ять років тому (попередньо ще здобувши освіту в коледжі імені І. Труша та будучи учасницею всеукраїнських та міжнародних проектів), я лише зараз зважилася на персональну виставку, - поділилася думками Наталка Откович із "Поштою". - Але насправді я все зробила правильно. Переконана, до людей треба виходити тоді, коли уже маєш щось за плечима, коли не тільки хочеш, а й можеш щось їм сказати. Тобто тоді, коли - як і що ти говориш - справді може бути ненудним та цікавим для інших".

"До творчої праці і наших студентів, і викладачів закликав і закликатиму завжди, - сказав батько молодої художниці, директор коледжу імені І. Труша Василь Откович, і було видно, що помітно хвилюється. - Але знаю й інше - це повинно би йти не від обов'язку, а від потреби душі. Щодо Наталки, то у власних таких потребах вона завжди була самостійною. І чомусь мені здається, у своїй творчості вона не робитиме зупинок".