Детективний трилер «Справа Колліні» Марко Кройцпайнтнера знятий за бестселером Фердинанда фон Шираха. Ця книга перекладена багатьма мовами і видана в 30 країнах світу. Роман заснований на реальній юридичній практиці і свого часу наробив галасу в Німеччині: після його виходу в країні заснували спеціальну комісію з оцінки впливу нацистської спадщини на сучасне право. Із самого початку проєкт «Справа Колліні» претендував на такий же успіх, як і «Сім» Девіда Фінчера та «Код Да Вінчі» Рона Ховарда. Чудовий акторський склад, до якого увійшов Франко Неро і підкорювачі жіночих сердець Еліас Ем Барек і Янніс Нівьонер роблять цей філь ще більш цікавим і динамічним. Непередбачуваний сюжет, що тримає в напрузі і грандіозний фінал, який крім усього іншого надає поживу для роздумів - це те, що не залишить жодного глядача байдужим.

Фабріціо Колліні недавно вийшов на пенсію. Він – тихий, непримітний чоловік, який здавалося б, не здатний задати болю нікому. І все ж він жорстоко вбиває видатного промисловця Ханса Маєра в одному з найбільш ексклюзивних готелів Берліна. За «Справу Колліні» береться молодий адвокат Каспар Лейнен, який хоче почати свою кар'єру з виправдувального вердикту. Та вона починає валитися, як тільки підсудний визнає сам факт вчинення ним вбивства, але відмовляється розповісти свій мотив і тим більше говорити з будь-ким. Здається, що вже ніщо не врятує цю справу. Проте випадково знайдена Лайненсом зачіпка дає йому зрозуміти, що він зіткнувся з найбільшим судовим скандалом Німеччини...

«У 1968 році Фабріціо Колліна намагався домогтися справедливості через суд, закликавши державу покарати Майера за вбивство його батька. Проте у нього нічого не вийшло. Як виявилося, в цьому ж році в Німеччині вийшла маленька поправка до закону про відповідальність пособників злочину, завдяки якій чимало колишніх нацистів змогли залишитися на свободі. Саме тому Колліні був змушений власноруч покарати злочинця, – пояснив у одному з інтерв’ю Франко Неро. – Цю історію не можна назвати щасливою. Колліні був нескінченно самотній. У нього не було своєї сім'ї: ані дітей, ані дружини. Він був абсолютно зломленою людиною. Проте Колліні таки домігся справедливості і помстився за свого батька. Та й фінал фільму дуже милий: в ньому багато любові і душевної теплоти».

«Справа Колліні» отримала відзнаку Cinema for Peace за справедливість. Її, як і десяток інших, оголошують з 2002 року під час гала вечора, який традиційно проводять столиці Німеччини в час Берлінале, хоча ці події не повязані між собою. Ця ініціатива спрямована на підвищення обізнаності щодо соціальної актуальності фільмів. Щорічних переможців визначають кінематографісти, правозахисники і громадські діячі.