Кожен із нас відчуває, як впливає пандемія коронавірусу і карантин на усі сфери нашого життя. Більшість втомилась сидіти вдома, зіткнулась з фінансовими труднощами, а ті, хто сумлінно дотримуються карантину і виконують усі правила, фактично опинились у ізоляції, яку важко переживати як фізично, так і морально. Але… у нас принаймні є можливість працювати, вийти на каву, підстригтись чи просто прогулятись.

А чи задумувались ви, як воно працівникам культури в час карантину? Насправді криза чи не найсильніше вдарила по цій сфері: держава суттєво урізала витрати за культурними статтями бюджету, працівники культурних інституцій вимушені сидіти вдома, тисячі проєктів довелось перенести чи просто відмовитись від них. Уже напрацьовані плани відновлення проведення подій, виходу сфери культури з карантину у нашому місті і державі загалом чітко демонструють, що покращення буде, але до повного відновлення діяльності ще дуже далеко. Що вже й казати про митців, музикантів, театри, які уже понад 70 днів змушені виходити онлайн і шукати шляхів донести свою творчість і спілкуватися зі споживачами культурного продукту. Зазвичай вони це роблять безкоштовно, хоч і самі сидять без заробітку і коли зможуть знову запрацювати повноцінно навіть бояться загадувати.

На щастя, міська влада розуміє важливість культури в нашому із вами житті. Плюс 2020 рік оголошений роком Культури у Львові і у нас встигли ще до пандемії затвердити програму «Львів 2020: Фокус на культуру», яка пропонує комплекс заходів із трансформації культурної екосистеми міста, реалізації та підтримки взаємодії у галузях спадщини, освіти, туризму, інформаційних технологій, мистецької культури, а також максимальної участі творчої еліти та залучення мешканців до творення міського простору.

Попри кризу і надзвичайні фінансові витрати на боротьбу із коронавірусом мер Андрій Садовий наголосив: «Вирішувати проблеми в бюджеті насамперед за рахунок культури – це безглуздя. Більшість наших проблем, власне, через те, що культура в Україні була під плінтусом з точки зору уваги держави. Програма «Львів-2020. Фокус на культуру» буде останньою, звідки ми будемо забирати гроші. Можливі, звичайно, корекції всередині програми, але загалом пріоритет з культури забирати не будемо».

Ба більше, місто досить швидко зреагувало на виклики і проблеми, що виникли через карантин у культурі, тому підготувало і розпочало підтримку експрес-проєктів культурних ініціатив, які виникли у відповідь на кризу. Адже культура не повинна мовчати в час епідемії – вона повинна бути мобільною і знаходити нову мову та новий шлях до своєї аудиторії. Щотижня до 1 липня члени Правління конкурсу «Фокус на культуру» оцінюють подані заявки і ті два-три проєкти (до 50 тисяч грн), які отримали найбільшу кількість балів та будуть життєздатними й по завершенні карантину отримують фінансування на втілення. Подати заявку можна, заповнивши гугл-форму тут.

Умови прості: учасниками можуть бути організації культурно-мистецького спрямування, які зареєстровані і здійснюють свою діяльність на території Львова. І на момент подачі заявки у них має бути досвід роботи за відповідним профілем не менше двох років.

«Ми робимо акцент на тій ролі, яку виконує культура з точки зору тих викликів, які ставить коронавірус. Дуже багато людей сьогодні є в онлайні, багато людей потребує дистанційної освіти, відтак багато хто потребує дистанційної культури. Культура сьогодні має вкрай важливу нішу», — пояснює заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.

Сьогодні «Львівська Пошта» розповідає про ескпрес-проєкти, які уже отримали фінансування і втілюються інституціями нашого міста. Отож, першими переможцями стали ініціатива «Театр перед мікрофоном» Львівського обласного осередку всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів – УСІ», «Казка у вуха!» Першого театру і «Франко вдома. На (в)чай з класиком!» від Дому Франка. Останній – це відео-блог, у якому фахівці розповідають цікаві історії про письменника, його родину та сам музей. На You Tube каналі та фейсбук-сторінці Дому Франка викладають відеовипуски цієї програми. Теми випусків – розмаїті і в більшості присвячені таким питанням, на які годі раніше було знайти відповіді в науковій франкознавчій літературі, як-от: який годинник рахував йому час, яку каву любив пити, як чаювала родина Франків, куди письменник ходив гуляти зі своїми дітьми та друзями, як відпочивав, зокрема, під час гуцульських вакацій, як комунікував з церквою, як він та його діти вивчали іноземні мови та інші сторінки з життя генія.

Наступними фінансування отримали проєкти «Тіло міста і тіло в місті: документація стосунків під час пандемії COVID-19» Центру міської історії, про який «Львівська Пошта» уже розповідала, «Тиша у Львові» Львівського туристичного офісу та Skeiron і «#непочуті: оприлюднення історій» «Території Терору». Цей проєкт став продовженням та розширенням іншого усноісторичного проєкту музею »Жива історія». Він дає унікальну можливість зафіксувати та зберегти спогади безпосередніх очевидців подій 1930–1950-х років, щоб вони своїми голосами оповістили про трагічні сторінки історії наступним поколіннями. Упродовж тривалого часу голоси свідків нацистського та радянського насильств були проігнорованими, незручними, непочутими. Нині їхні оповіді – важливе джерело не лише для нашого усвідомлення травматичного минулого, але й кращого розуміння сьогоднішніх реалій. Музей вже творить онлайн платформу, яка зробить доступною інформацію для дослідників історії. #непочуті відкритий до співпраці з академічними установами, громадськими організаціями, засобами масової інформації. Якщо ви або ваші близькі були свідками подій 1930–1950-х рр. у Львові чи будь-яких інших місцевостях України і готові оповісти про побачене просимо зголошуватись за електронною адресою territoryterror@gmail.com або номером телефону (032) 261-01-89.

Наступними місто підтримало створення серії лекцій про театр «LowTalk (Лоток)» від Театрального фестивалю «Кіт Ґаватовича», у яких ітиметься про тонкощі театру і те, який театр підійде саме для вас, аудіо-вистави «Сліпота» за Жозе Сарамаго Театру «Склад 2'0» та відеозаписів і онлайн-трансляцію вистав Львівського театру ляльок. Розпочали запис з найновішої прем’єри — неймовірного барокового вертепу «Зоря Благодатна” Володимира Підцерковного. Постановка складається з двох частин: різдвяної драми і сатирично-побутової інтермедії. Перша частина вертепу зветься «Святою» і написана давньою «книжковою” мовою з використанням літургійних мотивів. Друга «Народна” частина написана самим народом і передавалась з покоління в покоління, переказуючи та оспівуючи побут українців із залученням традиційних персонажів. Вистава створена за різдвяним бароковим вертепом, записаним Миколою Маркевичем, а сценічну редакцію зробив Сергій Брижань.

Черговими експрес-проєктами, які профінансують у межах програми «Фокус на культуру» стали «Українське наживо: Радіоподкасти про українську музику» Львівського органного залу і «Свято Матері приходить до Тебе» Інституту стратегії культури. Керівники Львівського органного залу та учасники Галицького музичного товариства Іван Остапович та Тарас Демко на радіо SKOVORODA щоп’ятниці розповідатимуть про українську класичну музику легко та цікаво, а ще аналізують твори – не лише класичні , але й сучасні. Послухати ці історії можна у будь який час на soundcloud.com/radioskovoroda/. У ефір уже вийшло дві програми: про Михайла Вербицького, Станіслава Людкевича, Миколу Лисенка і про українську композиторку та піаністку Стефанію Туркевич. У наступних подкастах автори розкажуть про сучасну українську класичну музику, а їх слухачі зможуть почути, як співають птахи у творах Петра Тітяєва, Ігоря Завгороднього, Золтана Алмаші, Любави Сидоренко та інших сучасників.

Про проєкт Інституту стратегії культури та Театру ляльок «Львівська Пошта» також уже розповідала. Якщо коротко, то це показ вистави просто неба в декількох районах Львова, який відбувся 17 травня. Маленькі і великі глядачі змогли дивитися постановку просто з дому. Виставу адаптували під специфічний формат: скоротили тривалість, використали найбільші за розміром ляльки й декорації.

А найновішими переможцями програми є Мистецько-терапевтичний центр «Непротоптана стежина» з онлайн-курсом менеджменту та маркетингу для музикантів та Палац Гната Хоткевича з проєктом «Як створити галерею?». Перший – це безкоштовний інтенсив, який розширює знання про можливості просування та ефективного управління музичними проектами і колективами – від брендування до управління фінансами.

Другий, який стартує вже цього четверга, створив Палац Гната Хоткевича і майбутня перша молодіжна галерея ХотАртХол. Це серія онлайн-розмов із людьми, які точно знають #якстворитигалерею: 5 дискусій, 20 спікерів та модератори. Із 28 травня по 25 червня щочетверга о 19.15 вони збиратимуться у zoom-конференції на сторінках Палацу Гната Хоткевича та ХотАртХол, аби поговорити про мистецтво з усіх сторін: 28 травня «Як створити галерею: між пристрастю і бізнесом», 4 червня «Думати як куратор: як створити виставку?», 11 червня «Не виставками єдиними: галереї у великих інституціях», 18 червня «Художник і галерея: дружити не можна нехтувати» і 25 червня «Менеджмент виставкових проєктів: хто, що, кому?»

Учасниками першої онлайн-дискусії будуть засновниця галерея «Зелена канапа» Олеся Домарадзька, очільниця Актуальних мистецьких практик Львівської національної академії мистецтв Дарина Скринник-Миська, завідувач сектору виставково-експозиційної роботи у Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Остап Лозинський, а модеруватиме розмову засновниця Gallery 101, арт-менеджерка, мандрівниця Марта Троцюк. Також усі зацікавлені мають змогу доєднатися до дійства в Zoom. Для цього необхідно заповнити форму тут.