Під час суворого карантину світом прокотилася хвиля музичних відеороликів, створених в межах акції #StayAtHome та на підтримку лікарів, що перебувають на передовій боротьби із пандемією COVID-19. В Україні карантин ще накладається на «специфічне» відношення влади, держави до культури і мистецтва загалом. Тож, наші митці нагадали про своє існування всеукраїнською акцією #СтопКультурний Карантин!

Тим часом, світ поступово виходить з вимушеної ізоляції, у нас вводять так званий адаптивний карантин. Проте, ні держава, ні пересічні люди не замислюються над тим, що для культури і мистецтва нічого не закінчилося і поступовий – в дуже обмеженому складі – вихід на репетиції зовсім не означає, що завтра відкриють двері театри, музеї, філармонії, концертні зали…

Люди творчих професій, колективи – оркестри, солісти, балетні, оперні і драматичні трупи – вийдуть з карантину останніми з усіх галузей людської діяльності, а відновлення докарантинного творчого ритму життя може затягнутися на невизначені терміни. Зокрема, в нашій країні, де культура, навіть попри прийняття певних і потрібних законопроєктів, як і раніше знаходиться десь на периферії загальної свідомості. І багато культурних діячів та інституцій з цього процесу вийдуть із великими втратами: неможливість нових прем’єр, скорочення, переформатування, нерентабельність залів, заповнених на третину, неможливість укладання контрактів із міжнародними зірками. Понад 1 млн. людей, що дають 4% ВВП країни, не зможуть повноцінно здійснювати свою професійну діяльність, поки не з’явиться вакцина, а з нею масове щеплення.

Захоплений усіма цими думками та щирими переживаннями, симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської національної філармонії усвідомив, що права зупинитись і чекати на «кращі часи» не має, бо для артиста симфонічного оркестру така зупинка дорівнює професійній смерті. Оркестр успішно опанував нові для себе сучасні технологічні інструменти, організував і провів серію онлайн подій-концертів з включеннями «наживо», декілька онлайн майстер-класів та низку репетицій з диригентом. І вже в квітні оркестр почав працювати над унікальним продуктом-дебютом, аналогів якому, схоже, немає. Принаймні, у нашій країні. Правду кажуть, що карантин, – час відкриттів нових можливостей в собі і, в першу чергу, шанс подивитись на світ в іншому ракурсі.

Ідея народилась після першої спільної зустрічі оркестру INSO-Львів в ZOOM під час ізоляції. Проаналізувавши всі можливості інтернет-ресурсів, спільно із диригентом Ярославом Шеметом вирішили зробити запис увертюри до опери Джузеппе Верді La Forza del Destino («Сила Долі»). Можливо, найкращої з вердіївських увертюр, – наскрізь драматичної, з потужним філософським підтекстом про панування якихось надлюдських сил, про провину і відповідальність за трагічний розвиток подій, обумовлений будовою світу в цілому. Дуже символічно, чи не так?! Ви зможете відчути збережену і ювелірно відтворену оркестром драматургію твору, навіть незважаючи на всі обмеження і труднощі ізоляції.

Впродовж століть музика піднімала дух, щоб об'єднувати людей, особливо в часи невизначеності. Сьогодні ніде це не проявляється так яскраво, як у випадку з мережевими, віртуальними концертами. Вони роблять кожного артиста симфонічного оркестру солістом - у своїй «домівці»-кадрі. Це особливий спосіб візуалізації оркестрової музики та її колективного народження майже зсередини – «кухня», яку багато хто з публіки, ніколи не бачив. Адже зазвичай, у концерті «наживо», ми не завжди бачимо виокремленими цих «провідників» музики.

Проєкт реалізований завдяки Голові Опікунської ради оркестру – Лідії Білас. То як його творили хронологічно? 27 квітня відбувся запис відео зі схемою диригента Ярослава Шемета (Україна-Польща) під супровід фортепіано в Познані. Піаністом-акомпаніатором став Шимон Хоробінський. В цей же день записані відео від диригента вислали артистам оркестру. Вже за два дні провели першу онлайн репетицію оркестру у форматі tutti (весь оркестр разом) з диригентом і провели детальну роботу над партитурою. Далі до 2 травня тривав індивідуальний запис кожним артистом оркестру вдома своєї партії (без метроному!). Для здійснення запису необхідно було мати три гаджети: один транслював схему диригента з фортепіанним супроводом, другий - знімав відео зі звуком, на третьому були відкриті ноти твору (у випадку відсутності роздрукованих нот).

Три окремі частини твору від 57 музикантів – це загалом 171 файл (!), кожен з яких прослухав диригент. Деякі інструменти довелось переписати для досягнення ідеального результату.

4 травня весь відзнятий матеріал передали постійному звукорежисеру оркестру Миколі Басюку, який розділив файли на звукові і відео- доріжки і почав працювати на зведенням єдиного аудіотреку. 9 травня відбулась перша спроба відеомонтажу, яка не принесла очікуваного результату, тож з 12 травня почали новий пошук спеціаліста по роботі над відео і друга спроба – знову незадовільний результат. Дві невдалі спроби, тричі перенесена дата онлайн-прем’єри… здавалося усе повстало проти цього проєкту. Але вже за тиждень, 19 травня з третього підходу усе вдалося! Адже допомогти в реалізації задуму погодився давній друг оркестру Михайло Крупієвський, креативний продюсер «Фільм Плюс». А далі – доопрацювання деталей і от – 

прем’єра на facebook.com/insolviv/videos/1678800245607313/, а також на офіційних акаунтах оркестру INSO-Львів на YouTube та в Instagram.

Головні дійові особи і чарівники цього проєкту трохи розповіли про роботу над ним і поділилися враженнями із нами.

– Коли людина опиняється дійсно у безвихідній ситуації – народжуються найкращі ідеї. Я вважаю, що власне така ідея народилася в нас спільно з оркестром INSO-Львів. Ми створили унікальний продукт. По-перше, ми провели дистанційні репетиції через онлайн-конференції, по-друге, ми записали дистанційно твір. Унікальність цього проєкту в тому, що ми це зробили не так, як всі – ми це зробили зовсім по-новому, без вживання метроному. Результат перевищив усі наші сподівання.

– Відправною точкою для нас став карантин, соціальне дистанціювання, пристосування світу до обставин. Цей продукт – наша відповідь глобальному виклику. Оркестр – це єдиний механізм. Оркестр – це світ в мініатюрі. Все в його звучанні взаємопов’язано: кожен має і виконує свою партію, які не суперечать одна одній в баченні цілісної картини твору та його відтворенні. Сила, що об'єднує нас та рухає нашим світом – музика. Поки звучить музика – є життя. Так і кожна людина на Землі має свою партію і є невід'ємною частиною чогось більшого, цілого, і треба об'єднати зусилля, щоб скерувати нашу енергію на позитивне творення здорового світу.

– Я займаюсь звуком понад 15 років, але даний проєкт з оркестром INSO-Lviv спочатку нам здавався нереальним. 57 музикантів, кожен записується в себе вдома не на професійний мікрофон, а на звичайнісінький мобільний. І з цього всього треба зробити гарну звукову «картинку». Також додає складності те, що кожен музикант грав без метроному, а під відео з диригентом, який диригує. Задача видається, на перший погляд, нереальна. Але ми робимо нереальні речі, створюємо чудовий мікс і результат, я думаю, повинен увійти в історію.

– В житті завжди бувають моменти, коли сублімована енергія знаходить свій вихід. Саме такою виявилась доля співпраці з оркестром INSO-Lviv та його чарівним керівником, пані Іолантою Пришляк. Коли ми почали опрацьовувати матеріал і переглядати окремо кожну партію, зняту музикантами, стало зрозуміло, що кожен з музикантів сам того не підозрюючи, зняв про себе мікрофільм, і заклав в нього дещо більше, ніж свою музичну партію. Стало зрозуміло, що кожен з них зафіксував свій образ, а всі разом вони перетворились на персонажів. Тому рішення слід було шукати на межі театру і кіно. І саме тому, композиції телевізійних планів більше нагадують віртуальні театральні мізансцени, а музиканти – персонажів у декораціях своїх домівок. Дякую кожному члену команди «Фільм Плюс», хто взяв участь у роботі над проєктом – Юрію Беденко, Ірині Сабанадзе, Анастасії Савицькій.