Сергій Міхалок і проєкт DREZDEN презентували відео до пісні «Давида Олень». У кліпі змішались паралельні світи й вигадана реальність, інопланетяни та мальовані персонажі. Окрім цього, у відео ви знайдете й відсилання до голлівудських фільмів 60-х років XX століття. Кадр за кадром, кліп тримає глядачів у напрузі, а його творці запрошують розплутати чергову головоломку з образів та сенсів, якими завжди наповнені пісні й відео гурту DREZDEN.

«Текст пісні «Давида Олень» – це, по суті, інтелектуальний пазл, коробка з мільйоном образів. У ньому немає класичної сюжетної лінії, до якої можна прив'язувати сценарій. У нас була повна творча свобода – що може бути краще», – пояснює режисер новинки Володимир Нефьодов.

Насправді, фінальна версія сценарію народилася просто на знімальному майданчику, хоча до початку зйомок режисер написав 8-10 версій сценарію. Кліп зняли в Лос-Анджелесі – буквально за два дні. Це місто – місце сили. Є в ньому особлива кіношна енергетика: деякі з образів, які увійшли в підсумкові кадри, народжувалися прямо по ходу зйомок.

Над реалізацією проекту працювала велика інтернаціональна команда: режисер білорус Володимир Нефьодов, а оператор Айдар Шаріпов родом з Казані. Над постпродакшеном працював колорист Ерлан Танаєв з Алма-Ати, комп'ютерною графікою займалися білоруси Данила Рибкін і Олексій Стант. Аніматора знайшли також у Мінську: ним став Іван Гопіенко, а з монтажем допомагав Єгор Климович, який зараз живе в США і працює на проектах Олівера Стоуна.

«Один з наших монтажерів, який займався створенням титрів у відео, прокоментував його так: герой «робить справи» сидячи вдома, використовуючи спеціальний портал, а в кінці телепортується в «новий світ», – веде далі Володимир Нефьодов. – Після карантину світ вже не буде колишнім: сприйняття змінилося за кілька місяців. Кліп знімався в січні, і ми, звичайно, такий розвиток подій уявити навіть не могли».

Для того, щоб у кадрі наблизитися до американського кіно 60-90-х років минулого століття знімальна група використовувала оптику Panavision.

А для роботи з роботизованими костюмами запросили Роберта Дівайна, автор костюмів в технології аніматроніка, який працював над проєктами «Той, що біжить по лезу», «Згадати все», «Робокоп», «Без обличчя», «Армагедон», «Стартрек», «Марс атакує»,«Термінатор»,«Штучний розум». Це був неоціненний досвід: його майстерня справжній музей історії кіно 50-90-х років.

Ляльки-батьки із кліпу є точними копіями справжніх людей. Батько - Дік Сміт, найвідоміший оскароносний гример Голлівуду, вчитель Роберта Дівайна. Роль матері виконала актриса Наташа Хенстридж.

Команда ретельно опрацьовувала деталі у відео. Наприклад, на яйці в фіналі можна помітити символи лабіринтів. Мовою індіанських племен Америки вони означають Мама і Дочка.

Подивитися новий кліп можна за лінком.