– Вірш «У тієї Катерини хата на помості» Тарас Шевченко написав у засланні за мотивами кобзарського співу, який, можливо, і не дійшов би до наших днів, але поет увічнив його в своїх рядках. Пісні, кобзарські співи віками передавалися із вуст в уста і поступово відточувалися, набуваючи форм і рис шедеврів. Безцінні поради на всі випадки життя зберігалися у файлах, зручних для використання. Почувши пісню два-три рази, ви вже могли передати цей файл далі. У такий спосіб поширювалися коди виживання, вкарбовувалися в пам’ять паролі спільного існування, залишалися в генетичний пам’яті зразки, еталони, національні цінності. Момент, коли одна людина – Тарас Шевченко – зібрала ці коди під обкладинкою книжки, не міг залишитися непоміченим. З того часу їх можна було не лише співати, але й прочитати, сховати за іконою, торкнутися сторінок і літер, взяти зі собою в дорогу. Звичайно, Тарас Шевченко не тільки проник у таємниці кодів, а й сам їх створював. Хто тепер може сказати, де в його рядках закінчується відлуння віків і починається голос Тараса? У фільмі «Толока» ми описали чотирьохсотрічну «подорож» хати Катерини просторами ризикованого землеробства за умов, несумісних із життям, у пошуках таємниці толоки. Адже толока має багато таємниць: це не лише будівельний процес, а й стратегічний ресурс існування України навіть тоді, коли вона ще не називалася Україною. Для мене дуже важливо, щоби «Толока» була актуальною. Під час зустрічей з глядачами, а потім під час неформальних розмов я отримав підтвердження, що так і є.

– Для мене участь у «Толоці» почалася з пісні. Михайло Іллєнко дуже серйозно поставився до звукового оформлення фільму. Саме завдяки його задуму рядки пісні «Чорні очка, як терен» рефреном повторюються впродовж усієї кінострічки, лунають з уст різних героїв, у музичному супроводі та а капела. Зрештою, саме ця пісня є фінальним треком «Толоки». Там ви почуєте дуже багато куплетів, серед них і ті, які Михайло Іллєнко написав спеціально для своєї роботи. Уже під час втілення проєкту ми зрозуміли: треба записати всіх важливих людей, які беруть участь у «Толоці» – як у самому фільмі, так і в толоці як у історії нашої культури. Тому чи не кожен, залучений до зйомок, заспівав у нас хоча б один-два рядки цієї пісні. По суті, нові куплети змінили фінал фільму. Цей новий текст дав нам можливість вийти з минулого в сьогодення, додав позитиву, дозволив показати, що добро можна знайти навіть у безвиході. Бо наша сила в тому, що ми можемо діяти спільно. Якщо ми об’єднані – ми сильні, якщо роз’єднані – нас немає. У цьому головна ідея і пісні, і фільму. Варто розуміти, що «Толока» об’єднує історію України за 400 років і навіть дає можливість зазирнути в майбутнє. Це фактично вже класика українського кіно. Колись її оцінюватимуть як певний концептуально-художній документ часу. Після кожного перегляду цього фільму мене переповнюють дуже багато емоцій, відчуттів, адже це наша історія! Дуже тішить реакція залу: це справжнє диво, адже глядачі реагують на фільм як діти. Це історія, яку вони не чекали побачити.

– Фільм «Толока» – це сюрреалістична алюзія на історію України, показану через долю однієї хати. Хати, яка руйнується з кожним історичним катаклізмом і відбудовується знову. Хати, у якій Шевченкова Катерина чотири століття чекає на повернення коханого. Цей фільм для мене звучить як гімн українського волонтерства. Тому, якщо ви колись допомагали армії та Майдану або брали участь в історичних подіях у будь-який спосіб, то зможете відчути, що він – про вас. Ця кінострічка про історичну здатність українців гуртуватися і воскресати з попелу, щоб далі будувати своє. Насправді сам фільм робили за принципом толоки. Це ви побачите у фінальних титрах. «Толока» – надзвичайно круте авторське кіно, яке не зрозуміють за кордоном. Це якісна кінострічка, розрахована в першу чергу на українського глядача. Це драйвове, самобутнє і надзвичайно українське кіно, і я гарантую, що воно не залишить вас байдужими. Саме тому ми погодилися співпрацювати з його творцями і хочемо, щоб максимальна кількість людей його побачила. Адже сім гривень із кожного квитка (на перегляд цього фільму) через наш фонд піде на допомогу армії! Та річ тут не в грошах – це справді якісний продукт. Тому до зустрічі в кінозалах України з 12 березня!