Драма, знята Шер та Ненсі Севокою, об’єднала історії трьох жінок. Вони у різний час жили в одному будинку і зіткнулися з проблемою переривання вагітності. Досвід жінок у кожній віньєтці демонструє погляди суспільства на цю проблему в кожне десятиліття. Ось як Шер прокоментувала роботу над цим проєктом: «Для того, щоб зробити щось подібне, треба було знайти людину із силою та стійкістю Демі Мур (виконавиця однієї з головних ролей. – «Львівська Пошта»). Без цього втілити наш задум було б просто неможливо, адже ці теми не входять до топ-10 питань, важливих суспільству».

Історична драма Сари Геврон розповідає про громадський рух за надання жінкам виборчих прав, що зародився у Великій Британії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Спочатку це були мирні акції, демонстрації та розповсюдження агітаційної літератури. Згодом жінки почали формувати групи і застосовувати більш радикальні методи, адже їхніх вимог просто не чули. На початку ХХ століття кілька радикально налаштованих осередків відкололися від загальної маси та об’єдналися в «Суспільно-політичний союз жінок» під керівництвом Еммелін Панкгерст. Головна героїня фільму Моуд Воттс стає його учасницею. Активістки руху з перших днів його існування починають звертати на себе увагу громадськості: влаштовують громадські заворушення. Суфражисток карають арештами, але й у в’язниці вони гнуть свою лінію, протестують та голодують. Опинившись на волі, вони зривають публічні виступи відомих політичних діячів, проводять масові мітинги із закликом самовіддано боротися за свої права, навіть якщо на кону стоять їхні власні життя. На прикладі Моуд ви бачите, що переживали, з чим стикалися і на які жертви йшли британки заради досягнення визнання рівноправності жінок та чоловіків.

Документальний фільм Йогани Деметракас базується на книзі «Поява» Синтії Макадамс, яка побачила світ у 1977 році. У виданні авторка і фотограферка зібрала портрети жінок-феміністок. Джейн Фонда, Глорія Штейнем, Лілі Томлін та Джуді Чікаго розповідають про свою боротьбу за права жінок, за можливість залишатися собою попри тиск і неприняття суспільства, за легалізацію абортів, про боротьбу з дискримінацією за расовою ознакою і захист дитинства та материнства. У фільмі вони діляться думками про внесок у розвиток суспільства таких фільмів, як « Від 9 до 5», появу феміністичних творів мистецтва тощо. Еріка Воллер з організації Mpls MadWomen зазначає, що жінки різних рас у цьому фільмі змогли висловити розчарування зрівноваженням їхніх численних ідентичностей у феміністичному русі. Водночас кінострічка не дає можливості глибше пізнати відмінності та течії міжсекційного фемінізму.