Люди і події 2019. Культура

Проєкти року

20 вересня у Львові презентували унікальний проєкт “Чубай. Україна. Любов” до 70-ліття з дня народження Грицька Чубая. До нього ввійшов альбом-книжка пісень Poety, створений на вірші відомих українських поетів, покладених на музику Соломією Чубай і учасниками гурту “Джалапіта”. Аранжування здійснив гурт Rockoko у супроводі симфонічного оркестру INSO-Lviv.
Із 11 по 13 жовтня наше місто приймало конгрес культури “Перехід 1989”, присвячений аналізу культурного досвіду України та Європи за останні 30 років і напрацюванню рекомендацій для культурної сфери України, який здійснили дві сотні визначних представників сфери культури.
“Перехід 1989” також започаткував традицію конгресу-бієнале і став платформою для систематичного обговорення, ревізії та стратегування у сфері культури. Його, які і чимало інших надважливих подій у Львові, провів Інститут стратегії культури на чолі з Юлією Хомчин. Зокрема, завдяки її зусиллям 2020-ий у Львові буде Роком культури.

Культурні гості “Пошти”

Однією з гостей “Пошти” в 2019 році була програмна директорка ГО “Форум видавців” Софія Челяк, яка ввійшла до топ 30 успішних молодих українських лідерів, яким ще не виповнилося 30 років. Цього року вона перейняла естафету керівництва від незмінної очільниці Дитячого форуму і Форуму видавців Олександри Коваль. Особливий акцент у дитячій літературі в 2019-ому робили на екологію. Проте Софія твердить, що без підтримки свідомих батьків і дитячих організацій зберегти та розвинути Дитячий форум буде вкрай важко.
Ще одним гостем “Пошти” під кінець 2019-ого став скрипаль-віртуоз Олександр Божик. “Джимі Ґендрікс серед скрипалів”, як його називають,  розповів, що в 2020-ому візьме участь в талант-шоу за кордоном і гастролюватиме Україною та світом. Наразі ж посилено пише музику, робить кавери на кращі хіти з дружиною і продюсеркою Юлією, опановує гру на віолончелі та мріє писати музику до фільмів. А от наступний рік музикант розпочне зі “сольників” у Львівській опері.
Фото: bookforum.ua, Олег Огородник

Книги року

Серед книг року почесне місце варто віддати роману-середовищу “Район Д” Артема Чеха, у якого за плечима служба на сході України. Це історія 1960 – 1990 рр. одного з черкаських мікрорайонів. Цю книгу презентували, зокрема, й на фестивалі Meridian Czernowitz, котрий відсвяткував цього року 10-річчя. Ця книга зібрала чимало схвальних відгуків та рецензій, потрапила у короткий список “Книг року ВВС”, а її автор отримав літературну премію ім. Джозефа Конрада-Коженьовського від Польського інституту у Києві.
Ще одним виданням 2019-ого стала книга “Ukraїner. Країна зсередини” – фіналістка BookForum Best Book Award – 2019. Це історії людей та місць, що надихають, зворушують і дивують, та фото, які показують Україну справжньою, несподіваною, цікавою та автентичною. Ініціатором проєкту, як і фільму Ukraїner. The Movie, є Богдан Логвиненко.

Втрати року

У березні на 38 році життя помер від раку митець Володимир Розбицький. Він організовував та курирував виставки у галереї “Дзиґа”, згодом був адміністратором Галереї сучасного мистецтва УКУ.
21 травня на 53 році життя зупинилося серце лідера Революції на граніті, засновника “Дзиґи”, кавалера ордена князя Я. Мудрого V ступеня Маркіяна Іващишина. Він був організатором фестивалів “Вивих”, “Флюгери Львова”, Jazz Bez, продюсером ранніх проєктів “Океану Ельзи” та Руслани. Без нього не було б культових “Вавилона-20”, “Ляльки”, громадського комітету “За правду!”, “Львівської газети”.
14 серпня унаслідок онконедуги померла критикиня, мистецтвознавиця та журналістка Наталія Космолінська. Вона була редакторкою мистецької сторінки Zbruc, менеджеркою Інституту стратегії культури.
12 грудня помер Микола Посікіра – автор понад сотні пам’ятників, зокрема Степанові Бандері та Михайлові Грушевському і співавтор пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому.

Міністерство року

Це, звичайно ж, Міністерство культури, молоді та спорту України, створене командою Володимира Зеленського 2 вересня на базі Міністерства інформаційної політики. Зі слів його очільника Володимира Бородянського, повноцінно воно функціонуватиме з 1 лютого 2020-ого. Міністерство працюватиме за такими принципами: його дії чи витрати повинні мати соціоекономічну вигоду, державна підтримка є привілеєм, а не обов’язком, міністерство робитиме акцент на інклюзивність. Реалізовувати держполітику в різних напрямках буде не міністерство, а новостворені агенції: Держагентство з розвитку туризму, молоді та громадянського суспільства, спорту, мистецтв, мистецької освіти, Держслужба охорони культурної спадщини і Держінспекція культурної спадщини. Також на початку року Мінкульт представить законопроєкт про дезінформацію. Цим документом у законодавство введуть поняття та критерії маніпулювання суспільною думкою.
Фото: squarespace-cdn.com

Кадрові рішення року

У 2019-ому в Міністерстві культури і структурах, які підпорядковуються йому та міністру, відбулося чимало змін. Держкіно залишив Пилип Іллєнко, його заступників звільнили, а нове керівництво так і не призначили. На фінальну стадію конкурсу пройшла генеральна продюсерка Одеського кінофестивалю Юлія Сінькевич, яку підтримала кіноспільнота, але  її “зрізали” із формулюванням “слабка менеджерка”. Результати 11 пітчингу Держкіно нова влада переглянула, із переможців зникли проєкти з високими балами. Посаду керівника Українського інституту національної пам’яті залишив Володимир В’ятрович, його наступником став Антон Дробович. Заяву про звільнення подала голова наглядової ради УКФ Марина Порошенко.
В театральному житті міста також є низка змін: наприкінці року артистові Ярославу Кіргачу, а також Федору Стригуну і Таїсії Литвиненко не продовжили контракти в театрі ім. М. Заньковецької. В Першому театрі контракти не продовжили режисерці Розі Саркіян та завліту Андрієві Бондаренку.
Фото: Олег Огородник
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.2102 / 1.6MB / SQL:{query_count}