Дім Франка не втомлюється дивувати. Не минає й тижня, аби цей музей не проводив якогось актуального заходу. Хоча музеєм його якось язик не повертається назвати – надто вже живий, теплий гостинний цей Дім Франка. Львів’яни вже звикли приходити сюди “з приводу” або просто так, бо тут затишно, тут завжди чекають гостей!

Щоправда найновішого проєкту музею – а саме виставки-лабіринту Franko from A to Z – львів’яни ще не мали нагоди оцінити. Хіба читали про його мандри світами і юрби гостей, захоплених ним… А хотілось би хоч одним оком глянути. Бо, як каже директор Дому Франка Богдан Тихолоз, “це безпрецедентний проєкт не лише для нашого музею, але й для музейної справи в Україні і, в певних сенсах, для музейних ініціатив поза межами нашої держави”. На щастя, Franko from A to Z уже повернувся до Львова, і тепер ми, а не лише іноземці, зможемо дізнатися про нього більше.  А от чому книжка “Франко від А до Я” “дістала ноги” і як вона переросла у виставку-лабіринт, як її приймали і куди далі вона помандрує, розповідає “Львівська Пошта”.

Почалася історія цього проєкту з книжки: восени 2016 року побачила світ друга книга із серії абеток-енциклопедій від Видавництва Старого Лева “Франко від А до Я”. Це стало можливим завдяки творчій співпраці трьох подружжів: директора і головної редакторки ВСЛ Миколи Шейка та Мар’яни Савки, авторів текстової частини, франкознавців Богдана і Наталії Тихолозів та творців візуальної складової з творчої майстерні “Аґрафка” Андрія Лесіва і Романи Романишин. Саме завдяки цим людям маленькі й дорослі українці дізналися більше як про класика Івана Яковича – Каменяра, Вічного революціонера, енциклопедиста, так і про стильного, молодіжного, близького Франка, про те, що він любив, які мав хобі, куди подорожував.

“Цей проєкт, як і багато чого доброго в житті, виріс із книжки. Видання “Франко від А до Я” зібрало чималий ужинок розмаїтих книжково-літературних премій. Але книжки нам було мало, бо виявилося, що вона хоче жити своїм життям, не тільки стояти собі на поличці, а й трохи помандрувати світом. Що й не дивно, адже сам Франко був великим мандрівником і такою непосидючою людиною, навіть у своєму домі на кріслі не міг всидіти – протоптував “стежину” на килимку, – пояснює Богдан Тихолоз. – Власне тому ми подумали, що книжка про такого мандрівника також має бути мандрівною, і вирішили трохи помандрувати з нею світами, перетворити її на цікавий багатовимірний об’єкт. Нашими творчими амбіціями було перетворити видання на лабіринт і “доробити йому ноги”, а ще краще – колеса. Так з’явився проєкт “Мандрівна виставка-лабіринт Franko from A to Z”. Крім того, з цією виставкою ми хотіли помандрувати не лише Львівською областю, а сягнути за її межі. Бо у нас тут про Франка трохи знають, а от десь далі – не дуже. Ми прагнули показати в простий, не пафосний спосіб, що наш герой – крутий навіть для тих, що не чули його імені та не вміють правильно поставити наголос у його прізвищі”.

Отож менеджерка проєкту Тетяна Продан і колектив Дому Франка вирішили: досить мріяти – час діяти! Написали проєктну заявку з описом задуманого, навіть зняли невелике відео про те, як виглядатиме готовий результат, на конкурс Українського культурного фонду (УКФ). Варто зауважити, що досвід співпраці з цією інституцією вони вже мали, адже втілили проєкт “Франко: наживо”. Завдяки перемозі та підтримці УКФ в Домі Франка змінилося чимало – він став фактично інтерактивним музейним простором. Звичні екскурсії перетворилися на “Живий будинок” і тепер супроводжуються акустичними ефектами, які створюють ефект присутності мешканців у будинку. З’явилися і театралізовані екскурсії “Візит до Франків” і “Франчата про тата”, під час яких Іван та Ольга Франки розповідають відвідувачам про свій побут, а діти Франка – про батька. Крім того, музей тепер має аж два нові путівники – дитячий “Дім, де звірі говорили” і дорослий “Дім Франка – місце сили”.

Революційні пошуки та незвичний формат підкорив спеціалістів УКФ, і Franko from A to Z став одним із переможців другого конкурсу (здобув перемогу у номінації “Знакові події за кордоном” та отримав повне фінансування).

“Так ця виставка помандрувала за кордон – чотирма теренами колишньої Австро-Угорської імперії. Впродовж цьогорічного жовтня вона була представлена у Будапешті, Відні, Загребі та Любляні і всюди викликала чимало емоцій. Ми працювали на конструктиві й позитиві, розповідали про нашого героя Івана Франка та українську культуру загалом щось таке, що могло бути цікаве не лише нам, і щоб це в такий спосіб промовляло не лише до академіків, але й до всіх незвичайних людей, які у свій спосіб є лабіринтами, – пояснює директор Дому Франка. – Метафора лабіринту для нас дуже важлива. Часто кожен із нас блукає своїми внутрішніми лабіринтами і думає: “Гей-гей, де я?”, аби себе знайти. А коли мовиться про творчу постать такого масштабу, як Іван Франко, тоді це точно людина-лабіринт, яка настільки багатогранна і цікава, що ця досить складна ідея, яку ми сформулювали і подали як грантову заявку в УКФ, була адекватна масштабу цієї постаті. Умовно кажучи, якби замість Франка ми обрали когось іншого, не знаю, чи нам би це все вдалося”.

Окрім підтримки УКФ – державної інституції, яка дає гроші на інноваційні культурні проєкти, тур Franko from A to Z Угорщиною, Австрією, Хорватією і Словенією не відбувся би без дипломатичної підтримки. Представники Дому Франка впродовж двох років налагоджували зв’язки з українськими дипломатичними представниками за кордоном і не раз презентували свої проєкти.

Амбасади здійснювали організаційну та інформаційну підтримку, а от із локаціями, на яких відбувалася виставка, та з промоцією підсобили партнери музею – низка іноземних інституцій, про які можна розповідати годинами.