– Ми не просто так обрали Львів для всеукраїнської прем’єри нашого фільму. Ми звернули увагу на те, що саме у Львові українські фільми завжди збирають повні зали. Якби вся Україна так підтримувала українське кіно, касові збори зросли б утричі! Дякуємо за чудовий приклад, сподіваємось, що всі міста також будуть демонструвати таку ж велику зацікавленість нашим кіно! Щодо тривалості кінопрокату: взагалі фільм активно йде у прокаті орієнтовно три-чотири тижні. Все залежить від кількості глядачів, які приходять на нього, тому зараз планувати, скільки часу конкретно демонструватимуть “Ціну правди”, дуже важко. Стосовно телепоказу: так, він буде, глядачі зможуть побачити цей фільм на телеканалі “Україна”, вже продані права. Також фільм згодом можна буде переглянути на інтернет-платформах. Ми дуже хотіли б показати його в Росії. Так, це дуже складно, ми це розуміємо, як і те, що цю тему – Голодомору – Росія взагалі фактично не визнає. Але якщо нам вдасться показати цей фільм там, його перегляд, на мою думку, може змінити свідомість деяких росіян. “Ціну правди” вже показували у Великій Британії та Польщі, тепер її побачать у майже всіх країнах Європи, скандинавських. З початку наступного року долучаться США, країни Латинської Америки, і ми потроху й далі розширюватимемо територію його показу.

– Нам як українським фільммейкерам було непросто стати частиною такого великого міжнародного проєкту. Для нас це був виклик, який ми подолали. Тож дуже тішимося з цього. Сама лиш Аґнєшка Голланд чого варта! Це їй вдалося зібрати таких надзвичайних, дуже відомих акторів, як Джеймс Нортон, Ванесса Кірбі, Пітер Сарсгаард. До речі, Джеймс Нортон уже знімався в Україні, Ванесса Кірбі теж приїжджала до нас... Та чого дивуватися – Аґнєшка Голланд взагалі відома завдяки здібності розкривати таланти. Мало хто знає, що саме вона ще в 90-их роках минулого століття зняла зовсім молодого і малознаного Леонардо Ді Капріо в дуже цікавому фільмі. Щодо просування фільму: та кількість глядачів, яка прийшла до нас сьогодні, тішить. Сподіваюся, наші зусилля виправдали себе. Наразі нічого не можу сказати про тривалість прокату – все залежить від глядачів. Маємо надію, що на цей фільм прийдуть люди, яким не байдужа Україна, наша історія, складні питання, які порушують у “Ціні правди”, – брехні та правди, ціни, яку ми готові заплатити, щоб залишатися собою. Тема Голодомору дуже болюча для нас, бо кожен має свою історичну пам’ять про цю трагедію. Вдячні нашим численним партнерам – культурним та освітнім проєктам – за підтримку та співпрацю! За нашої підтримки світ побачила книжка з текстами Ґарета Джонса. Зараз працюємо над тим, щоб його іменем назвали вулицю в Києві. Це станеться невдовзі. Дуже символічно, що вулиця Ґарета Джонса буде поруч з Інститутом журналістики! Щоб розрекламувати цей проєкт, ми зробили чимало. Це була як пряма, так і непряма реклама. Сподіваюся, що “Ціну правди” дивитимуться так само активно, як і нашого “Захара Беркута”, адже саме у Львові цей фільм став дуже популярним.

– У нашому “Кінопалаці” три зали на 226, 88 і 34 місця. На сьогоднішню подію ми віддали 140 квитків для запрошених гостей, команди фільму і преси, решту розпродали. А вже з 28 листопада всі охочі зможуть подивитися цю прем’єру в нас. Зверніть увагу на те, що в понеділок, 2 грудня, о 19.00 буде ще одна спецподія – показ “Ціни правди” плюс лекція кандидата історичних наук, завідувача сектору Наукової бібліотеки ЛНУ Ігоря Петрія про життєвий шлях і репортерську діяльність Ґарета Джонса – сміливця, який першим розказав світові правду про Голодомор. Квитки на цей захід вже доступні за посиланням: kinopalace.lviv.ua/films/tsina-pravdi-lektsia, і я впевнений, що ми також зберемо повний зал. Насправді ми часто робимо такі спецподії. До виходу фільму “Захар Беркут” їх було аж три, зокрема з лекцією Богдана Тихолоза. До виходу “Забороненого” – також три. До слова, на “Захара Беркута” ми в “Кінопалаці” продали більше квитків, аніж на “Месників”. У нашому кінотеатрі дуже цікавляться українським кіно, глядачам воно “йде”. Щоправда, тут також усе залежить від фільму, від теми, бо багато фільмів є регіональними. І якщо комедія про Одесу, наприклад “100 баксів”, то зрозуміло, що її краще там дивитимуться, а якщо в прокаті є “Крути” або той же “Захар Беркут”, його більше дивитимуться у Львові. Дуже добре, що в нашому прокаті йшов документальний фільм “Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго”. На його показ до Львова приїжджала режисерка Надія Парфан. Ми його демонстрували орієнтовно три тижні. Розкажу ще трохи про інші українські спецподії, які відбуватимуться у “Кінопалаці” найближчим часом. Можливо, ви не знали, що 6 грудня до нас приїде режисер Семен Мозковий, який представить дуже цікаву документальну драму “Історія зимового саду” – найкращий український документальний фільм на Міжнародному кінофестивалі Docudays UA. 17 грудня, за місяць до старту офіційного прокату, теж, напевно, в трьох залах, покажемо фільм Антоніо Лукича “Мої думки тихі”, який здобув головний приз на Meeting Point Vilnius. На цю подію приїде режисер, акторка Ірма Вітовська та знімальна група. Зараз ведемо перемовини про те, щоб “Кінопалац” приймав прем’єру “Відданої” Христини Сиволап, зняту за мотивами роману “Фелікс Австрія” Софії Андрухович.