Які паралелі можна провести між Бахом та екологією? Піаністка Тетяна Кушнірук знайшла у музиці Баха набагато більше того, що пропонує традиційний класичний стиль інтерпретації. Її виступ в Органному залі у вівторок, 22 жовтня, о 19.00, стане частиною аудіовізуального екопроєкту Meditation Bach Pianistess.

Піаністка Тетяна Кушнірук, уродженка Львова, навчалася грі на фортепіано у чотирьох країнах. Ази отримала в Україні, продовжила у Сполучених Штатах Америки та Болгарії, і у 2012 році отримала диплом бакалавра музичного класичного виконання в Університеті мистецтв у місті Оулу, Фінляндія. Протягом навчання брала участь у багатьох курсах та майстер-класах, зокрема майстрів світового рівня фортепіано та вокалу (Константин Богіно, Паавалі Юмппанен, Соіле Ісокоскі, Ілмо Ранта). Тетяна концертує переважно у ансамблях із вокалістами (зокрема виступи у конкурсах) і регулярно виконує сольні програми. До її репертуару входять і класичні твори, і власні композиції та аранжування у жанрах класики, рок, поп і їх поєднань. Викладання гри на фортепіано для різних рівнів та стилів також стало частиною музичного життя Тетяни, і на цей момент у неї навчаються 12 студентів.

Музику Йоганна Себастьяна Баха зазвичай вважають складною структурно, мелодично, гармонічно, технічно. За десятиліття інтернаціонального дослідження і виконання доробку Баха, Тетяна відкрила цю музику на новому рівні.

“Звичайно, музика Баха вимагає певного технічного рівня, але попри це Бах для мене – це історії, почуття. Все це може легко перейти на другий план, коли однією з головних цілей виконання є бездоганне слідування класичним традиціям. Наприклад, той же “машинний” ритм, темпи ери бароко або – моє улюблене – спроби грати Баха на роялі так, ніби це клавесин”, – розповідає Тетяна. – Коли мені вдалося гармонійно синтезувати своє поєднання техніки, думок, відчуттів та почуттів, і, вибравши класичні правила собі до вподоби та залишивши ті, які мені не підходять – тоді для мене відкрився світ музики Баха, про існування якого раніше я не знала. Це світ, у якому можна жити у власному, живому, а не машинному ритмі, насолоджуватися розкішними гармоніями та мелодіями, фантастичним резонансом роялю у відповідній акустиці, постійно мати відчуття, що всі ми можемо розуміти і переживати цю музику незалежно від того, чи маємо ми класичну музичну освіту”.