Сьогодні з 17.00 Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. Академіка Богомольця, 6) запрошує всіх охочих стати учасниками програми до Міжнародного дня домашнього кіно!

Міжнародний день домашнього кіно – це свято аматорських фільмів і кіно, яке щороку проводять у жовтні в багатьох містах світу. Заходи в цей день дають можливість окремим людям і сім’ям побачити та поділитися своїми власними домашніми фільмами, побачити своїх сусідів тощо. Це шанс дізнатися, чому треба піклуватися про ці фільми і як найкраще «доглядати» їх.

Міський медіа-архів Центру міської історії уже вчетверте проводить День домашнього кіно та організовує Дні відкритих дверей для пошуку та безкоштовного оцифрування кінозаписів, які є в приватних збірках. Цьогорічна подія відбуватиметься у рамках міжнародної конференції Digital Cultures Lviv, зосередженої навколо теми живих архівів. Подію супроводжуватимуть лекції про особливості жанрів, практик і форматів вернакулярних (від англ. vernacular – рідний, місцевий – рідна, місцева мова певного населення) фільмів та відео, а також покази віднайдених та оцифрованих цього року матеріалів та їхнє обговорення.

О 17.00 під час розмови «Місто належить нам» кандидатка культурології, викладачка кафедри образотворчого мистецтва ОДАБА Юлія Коваленко розповість про українське домашнє кіно радянських часів. Нині, після майже столітньої історії кінематографу, домашнє відео часто-густо постає як щось важливе і зрозуміле лише сім’ї та дружньому колу автора. Мовляв, аматорське кіно не має ані художньої цінності, ані сформульованого висловлювання, ані традицій, щоб стати предметом публічних розмов – воно «герметичне» для чужого ока. Утім саме це любительство історично нерідко було жестом протесту, боротьбою за свободи, практикою самоідентифікації тощо. Це стає ще очевиднішим, якщо говорити про домашнє кіно часів радянського тоталітарного режиму.

Варто звернути увагу на те, як у тогочасному українському «хоум муві» фільмували міський простір, і перед нами відкриється розмаїття зворушливих способів дослідити та розширити межі своєї свободи на рівнях індивідуального і колективного, тілесного і символічного, безцільного і меморіального тощо. Де закінчується «мій» простір у місті? Як мені належить поводитися на «чужих» вулицях? Від поетичного спостерігання за птахами до фіксування радянських демонстрацій – кому належать центральні площі міста? Зрештою, перефразовуючи Жака Ріветта, кіноаматори доводять – місто належить нам.

О 18.00 PhD із соціології, викладач Інституту соціології Варшавського університету Кжиштоф Свірек розкаже про VHS як археологію медіа та практику повсякденного життя. VHS була непересічним явищем на межі технології, естетики і повсякденного життя. З’явившись як масове розважальне медіа, цей формат став інструментом для сприйняття та творення рухомих зображень. Ця лекція буде спробою осмислення, рефлексії та проблематизації навколо теми VHS як чогось більшого, аніж просто технологічна цікавинка чи предмет ностальгії 80-их та 90-их. Домашні записи VHS, які сьогодні є в збірках на кшталт Міського медіа-архіву Центру міської історії, можуть стати захопливим джерелом для досліджень естетики, способів фіксування життя суспільства та частини практик повсякденного життя користувачів цієї технології. Центральною ідеєю лекції стане давно відома у студіях естетичних форм думка про те, що технічно жоден медіум не може бути абсолютно прозорим, а пропонує власний спосіб бачення світу, нав’язує теми і є співтворцем соціальних практик. Колись завдяки VHS ми дивилися на світ інакше, із сьогоднішньої перспективи цей погляд на світ можна досліджувати як частину соціальної історії.

О 19.00 розпочнеться показ і презентації домашніх фільмів, зібраних Міським медіа-архівом у 2019 році.