Відучора в прокаті стартував документальний фільм «Співає Івано-Франківськ­теплокомуненерго». Ця дебютна повнометражна робота Надії Парфан створена за підтримки Current Time та Львівської кінокомісії. Проєкт став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно. Здобув три нагороди в індустріальній секції кінофестивалю у Трієсті. Світова прем’єра відбулася 10 квітня на фестивалі Visions Du Reel. Українська – у європейському конкурсі документальних фільмів Odesa International Film Festival. Також фільм брав участь у конкурсній програмі кінофестивалю у Кракові, а зараз представляє Україну на румунському фестивалі Astra, який триватиме до 20 жовтня.

У Львові цю кінострічку демонструватимуть в «Кінопалаці» на Театральній, та кінотеатрі «Планета кіно» у ТРЦ Forum. А ще сьогодні о 19.00 у «Кінопалаці» відбудеться зустріч із режисеркою Надією Парфан, під час якої всі охочі зможуть поспілкуватися з нею.

Головний герой фільму Іван Васильович багато років очолює профспілку комунального підприємства «Івано-Франкіськтеплокомуненерго». Його opus magnum – профспілковий хор, у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери. Голова профспілки пишається творчими здобутками комунальників, але керується принципом «спочатку людям тепло, а вже потім співати». Опалювальний сезон вносить корективи у графік репетицій. Трудовий колектив намагається полагодити застарілі комунікації, поки розгнівані споживачі штурмують гарячу лінію. Чи зігріє холодну батарею українська народна пісня?

«Для мене кіно – це різновид музики. Хоча якраз для документального фільму робота з музикою – ризикований шлях. Важливо, щоб це не було кітчево. Спочатку я хотіла створити фільм, головним героєм якого стане колектив. Але з часом вся увага переключилася на голову профспілки, особиста драма якого відтворює драму всього колективу, – каже режисерка Надія Парфан. – «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» – це прощання з Радянським Союзом. Він – про тепло та людський вимір цих речей. Сподіваємося, що після цього фільму люди будуть виявляти більше пошани до працівників комунальних структур».

Варто зауважити, що в головних ролях кінострічки знялися справжні франківські комунальники – Іван Васильович, Іван Іванович, Галина Омелянівна, Тетяна Петрівна. «Це фільм про трудовий колектив. У нас немає людей з вищою музичною освітою. Найважче у зйомках було звикнути до знімальної команди (зйомки тривали в стінах справжнього «Івано-Франківськтеплокомуненерго»), – каже головний герой фільму Іван Гаврилишин.

Окремо варто розповісти про музичний супровід, адже він відіграє тут чималу роль. Звукорежисер проєкту Андрій Борисенко вже багато років працює зі звуком. Його найвідоміша робота в кіно – документальна кінострічка «Жива ватра», де Андрій виступив звукооператором і звукорежисером. Вчився у майстерні знаменитого звукорежисера Ігоря Барби, а ще колись грав у рок-гурті.  У фільмі «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» Андрій записував звук на фінальному засіданні профспілки. Відтворював атмосферу Франківського стадіону та скандування уболівальників водоканалу на стадіонах Києва. Чаклував над звучанням діалогів та хору, поєднував музику труб і котлів з реальними шумами підвалів та цехів і подумки проживав майже всі складнощі та негаразди роботи комунальників, працюючи в тепленькій київській студії.

Окрім народних пісень, які виконує хор, у фільмі звучить саундтрек, що переплітається з делікатними елементами саунддизайну. Їх створила музична зірка команди Маргарита Кулічова – авторка пісень і виконавиця в проєкті Grisly Faye. Зараз вона вивчає саунддизайн до кіно на магістерській програмі у Європі. Останні два роки жила в Лісабоні й Таллінні, а нині перебралася до Единбурга, тож її робота тривала дистанційно.

Більшість матеріалу для саундтреку Маргарита брала безпосередньо зі звуку, записаного на майданчику. Також використовувала низку зламаних, препарованих та спеціально сконструйованих інструментів (жоден інструмент під час роботи не постраждав, деякі навіть отримали нове життя і новий дім).

Як розповів продюсер фільму Ілля Гладштейн, «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» – один із найуспішніших документальних українських фільмів 2019 року. Після прокату його можна буде побачити і по телебаченні, і в інтернеті, але це станеться приблизно через рік. Цікаво, що у вересні права на фільм придбала японська компанія NHK – найбільший телерадіомовник у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Це перша українська документальна кінострічка, яку покажуть на японському телебаченні.

«NHK зацікавилися нашим фільмом ще на етапі виробництва, а перемовини про продаж тривали близько року. Ми дуже раді знайти таку аудиторію для свого фільму, наше кіно стане містком між такими далекими країнами, – вважає Ілля Гладштейн. – Ця кінострічка стосується кожного. Ми дуже добре знаємо її аудиторію – це кожна людина, вдома у якої є батареї. Це фільм про тепло і про те, як воно досягає наших домівок, про тих, що його генерують і постачають».