“Конгрес збере 200 представників сфери культури України та закордону. Це митці, критики, менеджери у різних галузях культури, історики, культурологи, філософи, дипломати, представники державних, муніципальних, приватних культурних інституцій, мистецьких формувань, – пояснює координаторка конгресу культури “Перехід 1989”, в.о. директора Інституту стратегії культури Юлія Хомчин. – Очікуємо, що завдяки актуальній тематиці, залученню експертів, періодичності конгрес сприятиме змінам всієї екосистеми культури України. Це можливість осмислювати здобутки і проблеми, спільно напрацьовувати нові культурні політики, започатковувати проєкти. Інший важливий аспект – популяризація теми культури в суспільстві”.

Перший конгрес “Перехід 1989” присвячений аналізу культурного досвіду України та Європи за останні 30 років, актуального стану і напрацюванню рекомендацій для культурної сфери. Хронологічно і метафорично вихідною точкою конгресу став 1989-ий – рік радикальних змін і процесів для України, Європи та світу.

На відкритті конгресу 11 жовтня із промовами виступлять Оксана Забужко і Славенка Дракулич. Одна з ключових постатей сучасної української літератури обрала собі тему “Навіщо культура: трагедія сучасної Європи, або до 35-ліття одного есея”. А знана хорватська авторка, одна з найвпливовіших письменниць сучасної Європи, яка досліджує такі питання, як політика та ідеології посткомуністичних країн, воєнні злочини, націоналізм, питання фемінізму, хвороба, жіноче тіло, візьме участь у відкритті з виступом на тему “Кому нині потрібна культура? Політика, культура й ідентичність в епоху віртуальної реальності”. Есеї та книжки Славенки Дракулич переклали багатьма мовами. Українською вийшли її книги “Як ми пережили комунізм і навіть сміялись” (Yakaboo Publishing) та “Вони б і мухи не скривдили” (“Комора”). Її статті виходили й виходять у провідних виданнях світу – таких як The New York Times Magazine та The New York Review of Books, Suddeutsche Zeitung, Dagens Nyheter, The Guardian, Eurozine та інших.

На закритті конгресу з промовою виступить Віталій Портников.

Кураторкою програми конгресу в цілому є головна редакторка Korydor Віра Балдинюк. Дискусійна частина “Переходу 1989” поділена на три тематичні блоки – “Мури”, “Міри” і “Наміри”. В рамках блоку “Мури”, який курирує журналіст, громадський діяч Антін Борковський, обговорюватимуть, яким був стан культурного переходу до реалій незалежної держави Україна, чому найбільш поверховий вияв української культури – “шароварщина” – став чи не основним її репрезентантом, якою є роль культури в процесі пострадянської та вже новітньої деокупації України, чи мури лише відгороджують, чи й можуть захищати.

“Кожна країна переживає свою кризу ідентичностей, прояви цього різні в Польщі, в Угорщині, у Франції, Іспанії та Україні, але є певні спільні риси: множинність національних наративів й увиразнення національних та етнічних егоїзмів, демонізація “чужих” і ріст реактивної ксенофобії, домінування критеріїв маскультури і деформація суспільних орієнтирів, – каже Антін Борковський. – Європа переживає величезну переінсталяцію сенсів, підсилену небаченою динамікою комунікативних технологій, на місці старих мурів проростають нові, і це вимагає нових практик їхнього опису”.

Кураторкою блоку “Міри” обрали завідувачку кафедри культурології Гуманітарного факультету УКУ Зоряну Рибчинську. В його рамках дискутуватимуть і спілкуватимуться про те, чи є культура мірилом рівня розвитку суспільства, яке значення інституцій та політик в екосистемі культури, якою є роль критеріїв, критики, ревізіонізму в  культурному процесі та як оцінити його ефективність і як не загубитися в перенасиченому інформаційно-культурному потоці сьогодення.

“Культуру можна вважати основним мірилом нашої людяності, здатності творити, співчувати і співдіяти, – вважає Зоряна Рибчинська. – Тому знання та відчуття міри становить необхідну компетенцію для суспільного життя, творчості, дослідження і дії в культурі”.

За блок “Наміри” відповідає викладач кафедри культурології УКУ, музеолог, співзасновник Асоціації музеїв та галерей Зеновій Мазурик. На його подіях можна буде дізнатися, хто і як нині впливає на культурний порядок денний, чи можна і чи потрібно керувати культурним процесом, які зміни (нормативно-правові, інституційні, освітні) потрібні культурній сфері України і якою мірою культура може вплинути на формування критичності та довіри сьогодні. “За часи незалежності України багато намірів були успішно реалізовані. Але вони точкові, поодинокі й не стали системними та незворотними, – пояснює Зеновій Мазурик. – Які політичні, законодавчі й економічні інструменти потрібні для залучення культури як ресурсу розвитку і як забезпечити їхнє ефективне використання – це питання порядку денного”.

Учасниками дискусій в рамках цих трьох блоків будуть відомі письменники, мистецтвознавці, соціологи, редактори, куратори з України, Польщі, Естонії, Німеччини, Боснії та Герцеговини, Бельгії, Канади, Ізраїлю. Серед них: редакторка квартальника Wiez Боґуміла Бердиховська, яка спеціалізується на темі історії України ХХ століття та польсько-українських відносин; співкураторка фестивалю Culturescapes, культурна критикиня Катерина Ботанова; куратор арт-центру “Я Галерея” Павло Гудімов; куратор збірок і керівник архіву Berlin Wall Foundation Манфред Віхманн; незалежний історик мистецтва, куратор, арт-критик, член експертної ради платформи “Музей сучасного мистецтва” НХМУ, експертної ради з питань сучасного мистецтва Міністерства культури України Михайло Рашковецький; консультант у сфері культурної дипломатії та розвитку мистецтва і культурних політик, митець, арт-куратор Єжи Онух; дослідниця, професорка Національного університету “Києво-Могилянська академія” Оля Гнатюк; виконавча директорка Українського культурного фонду, керівниця Національного бюро “Креативна Європа в Україні”, кандидатка політичних наук Юлія Федів; генеральний директор Українського інституту, що займається розвитком культурних зв’язків між Україною та світом, Володимир Шейко; українська письменниця, публіцистка, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАН України, професорка кафедри історії слов’ян Донецького нацуніверситету ім. В. Стуса Олена Стяжкіна; культурний менеджер, генеральний директор бюро Strefa Kultury Wrocіaw, що керує програмою “Європейська столиця культури Вроцлав 2016” Кшиштоф Май; директорка Українського інституту книги, співзасновниця Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, членкиня Українського ПЕН Олександра Коваль.

Учасники конгресу намагатимуться спільно означити, як і що змінилося в культурній ситуації незалежної України після падіння Берлінського муру та розпаду СРСР. Як на культурний процес і українське суспільство в цілому вплинули різні феномени та події минулого (фестиваль “Червона Рута”, діяльність Студентського братства, відновлення державності України тощо) і новітні явища (зростання рівня популізму, окупація території України, глобальне інформаційне перенасичення). Важливим є як досвід України, так і загалом Європи, перед якою нині постає чимало нових викликів.

У мистецькій програмі конгресу – триєнале сучасного мистецтва “Український зріз”, проєкт “Обабіч”, концерт гурту “Жадан і Собаки”, виставка Let’s Talk About Modernity. 24 H extended на “Фабриці повидла” та інші події.

Триєнале сучасного мистецтва “Український зріз” матиме назву “Обряди переходу”. Роботи, що будуть представлені в експозиції, є художнім осмисленням ситуації “переходу”, формального перевдягання радянських обрядів у патріотичну обгортку, браку нових смислів. У команді триєнале: куратор – перформер, живописець, графік, куратор і координатор низки артових проєктів і фестивалів, співзасновник “Інституту актуального мистецтва” Влодко Кауфман; співкуратор – медійний художник, автор та співкуратор багатьох мистецьких проєктів в Україні та за кордоном Сергій Петлюк; координаторка – співзасновниця та арт-координаторка мистецьких проєктів МО “Дзиґа”, арт-директорка фестивалю “Дні мистецтва перформанс у Львові” (з 2011 р.) Лідія Савченко-Дуда.

Участь в проєкті візьме близько двадцяти митців, серед яких: Тереза Барабаш, Сергій Братков, “Відкрита група”, Даниїл Галкін, Лія Достлєва, Тарас Ковач, Олекса Манн,  В’ячеслав Поляков, Євген Равський,  Олексій Сай, Олена Субач, Наталка Шимін. Це буде четвертий “Український зріз” (попередні відбувалися у Польщі).

Виставка “Обабіч” уже стартувала в просторі Lem Station. Куратор цього проєкту Єжи Онух та фотографи Віктор Марущенко і Марк Невілл пропонують поглянути на місце й кордони уявного або фізичного сусідства між людьми, людьми і місцем, людьми і часом. Вони фіксують та інтерпретують як найновішу українську історію, починаючи з неймовірно виразних донбаських образів Віктора Марущенка, створених понад 15 років тому, так і нинішню дійсність. Герої донбаських фотографій на вигляд хоч і маргінали, однак, дивлячись на них, можна відчути, наскільки багатовимірним є людське існування. Спеціально до виставки художник Саша Курмаз створить графіті на металевій огорожі. Персональна історія художника стане коментарем до історій, представлених на виставці.

“Проєкт, який ми вам представляємо у форматі виставки, теж має своє минуле, різне для кожного з його учасників. Моїм завданням як куратора було зібрати всі ці історії, ці візуальні оповіді й створити для них сцену, на якій вони постали б в інакший спосіб, – пояснює Єжи Онух. – Спосіб, який не обов’язково повинен збігатися з уявленнями самих митців. Це також відкриває перед вами, учасниками зустрічі, можливість побудувати власну оповідь, яка може початися тут. Але ваша оповідь може також мати свою передісторію”.

Конгрес “Перехід 1989” відкриє нові для Львова локації. Дискусійна частина проходитиме в старому терміналі Львівського аеропорту, а “Український зріз” – у просторі кам’яниці Седмирацької (пл. Ринок, 42). Нещодавно нежитлові приміщення останньої локації передали в оренду управлінню культури департаменту розвитку ЛМР, і тепер там діятиме мистецький простір.

Організаторами конгресу є громадська організація “Вірменська 35”, комунальна установа “Інститут стратегії культури” та Львівська міськрада. Проєкт реалізовують за підтримки Українського культурного фонду.