Вчора, 16 липня, у Львівському музеї історії релігії (пл. Музейна, 1) відкрили нову виставку “Вікно в інший світ”, куратором якої є старший науковий співробітник музею Володимир Гарбузюк.

Завдяки цій події ви маєте нагоду дізнатися про давній вид мистецтва індійської культури – тибетський живопис на танках. Танка, тхангка – це згорток, а в тибетському образотворчому мистецтві це слово означає зображення релігійного характеру. Основу для танки попередньо ґрунтували сумішшю крейди і клею. Згодом на бавовняне (зрідка шовкове) полотно вовняним пензлем накладали фарбу, виготовлену з природних компонентів. Художник, який творив танки, мав бути не просто професіоналом високого рівня, а й мати бездоганну репутацію, бути релігійною людиною з відкритим серцем і чистими помислами. Тільки так картину можна було зарядити позитивною енергією та світлом.

Зображення на танці створювали згідно з чітко визначеними пропорціями. В центрі малювали основне божество, що стоїть чи сидить на лотосовому троні, диску Місяця, Сонця. Головні групи фігур – вчителі та божества. Нижче зображали різних Будд, бодгісатв – просвітлених істот, які відмовилися від нірвани заради спасіння інших істот у всіх світах. Фарби накладали зверху донизу, починаючи із синього кольору і закінчуючи білим. Щоби надати живопису врочистості, вишуканості, його оздоблювали золотом і сріблом. У давні часи танка могла містити до 50 грамів золота.

Музейна збірка Львівського музею історії релігії налічує близько сорока зображень танки. Це одна з найбільших колекцій в Україні! Роботи зберігають у групах “Живопис”, “Графіка”, “Тканина”. Їх датують XVIII – початком XX століття. Середні розміри робіт – 30 на 40 сантиметрів.

Ідея виставки – ознайомити відвідувачів із маловідомим живописом танки, технікою її виконання, розкрити значення танки в тибетському буддизмі.

Роботи, представлені на виставці, зображають Будд, святих, історичних персонажів. Серед сюжетів бурятських танок – Амітабга (найбільш шановане божество в буддійській школі), Зелена Тара (божество, що перемагає демонів, знищує перешкоди), Кубера (покровитель матеріального багатства), Манджушрі (покровитель мистецтва і всіх спраглих до знань), зображення місцевих божеств – охоронців гір, сімейних захисників… Кожна деталь відображає священні тексти, сутри, перекази.