Уже другий рік поспіль українські музеї приєднуються до Міжнародної акції Slow Art Day, або до Дня неспішного мистецтва. Долучитися до всесвітньої ініціативи нашим музейникам запропонувала кураторка дитячих проектів у сфері культури, перекладача Софія Рябчук. Цього року акція відбуватиметься 6 квітня. В Україні її наразі підтримують 30 закладів.

Про що ж Slow Art Day? Спробуємо пояснити. Скільки творів мистецтва ми намагаємося побачити в музеї? Щонайбільше! Скільки часу витрачаємо на споглядання одного твору? В середньому 8 секунд...

А от у День неспішного мистецтва відвідувачів агітують спробувати пережити специфічний досвід – неквапливе споглядання творів мистецтва або інших експонатів. Зупинитися і за одну годину – з 15.00 до 16.00 – повільно та вдумливо оглядати один експонат не менш ніж 10 хвилин або не більш ніж п’ять експонатів на годину. Деякі музеї пропонують обговорювати одразу все побачене з працівником чи волонтером біля експоната, а деякі запрошують зібратися після оглядання на спеціальну дискусію про побачене. До слова, в більшості музеїв-учасників вхід у цю годину буде вільний! 

А от які львівські заклади культури і мистецтва підтримують цю акцію і що саме запропонують своїм гостям 6 квітня, розповімо докладніше.

У музеях Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького уже готуються до неквапливих зустрічей. 

“Повільне споглядання дозволить зосередитися, відповідно налаштуватися і побачити в мистецькому творі, можливо, щось винятково важливе для себе. Тож виберіть один музей і відкрийте приховану історію пропонованого твору. Музейні працівники допоможуть вам “провокативними” запитаннями про твір, які змусять замислитися. Відвідувачі, які не люблять розмов, а в тиші занурюються у картину, також матимуть таку можливість, – стверджують організатори програми заходів в музеях галереї. – Мовиться про те, щоби споглядати повільно та вдумливо, не дозволяючи собі швидко “пробігти” через цілий музей і задовольнитися цим. Найважливішими є вдумливість та відкритість до твору мистецтва, який споглядаємо”.

Тут вам запропонують зосередитися на роботах класиків. На розсуд глядачів представлять портрети Кароля Ліпінського (1835 р.) Алоїзія Рейхана, Ядвіги Лущевської (1855 р.), Йозефа Сіммлера, Миколи Костомарова (1878 p.) Миколи Ґе, “Будяки”(1885 р.) Яна Станіславського і скульптуру “Невільниця” Сальваторе Альбано.

У ній триває посмертна ретроспективна виставка Мирослава Ягоди. Ви зможете відчути оголений нерв відкритих питань про буття в сучасному живописі митця і матимете нагоду поспілкуватися біля вибраних картин із куратором виставки. 

Запрошує відкрити світ картини “Алегорія Божественного Милосердя” невідомого фламандського художника кінця XVII – початку XVIII століття. Донині це полотно жодного разу не експонували, оскільки воно мало численні пошкодження. Однак завдяки копіткій праці фахівців із науково-дослідного відділу реставрації унікальний зразок сакрального живопису став нарешті доступним для огляду.

На вдумливих відвідувачів чекає зустріч із добіркою ще давніших шедеврів європейського мистецтва із вказаного періоду історії.

Відчинить свої двері для тих, що люблять експериментальне і незвідане, футурологічне і таємниче. Заглиблене споглядання незвичайних форм і ліній відкриє нові креативні рішення, дасть можливість прозирнути в далеке чи недалеке майбутнє, адже митцям властиво крокувати попереду свого часу.

Тут на вас чекатиме зустріч із сучасним сакральним живописом Мирослава Ягоди. 

Представляє для огляду скульптурну групу “Сліпий Данило Галицький розмовляє із сучасником” і дає змогу відчути задум скульпторки.

Національний музей у Львові ім. А. Шептицького також доєднається до міжнародного проекту “День неспішного мистецтва”. Зокрема, у суботу, 6 квітня, о 15.00 всіх охочих запрошують у Історичний комплекс НМЛ (вул. М. Драгоманова, 42) на особливу прогулянку залами експозиції НМЛ “Українське мистецтво ХХ століття”. Під час заходу можна буде зосередитися на кількох окремих експонатах: “Аз о сих молю” (1920 – 1924 рр.) Олени Кульчицької, “Мій Космач” (1967 р.) Григорія Смольського, твори бойчукістів Оксани Павленко та Євгена Сагайдачного – куманець  “Кішка” (1923 р.), статуетка жінки (1923 р.). Ви зможете уважно придивитися до деталей, які, можливо, не помічали раніше, та спробувати поєднати живопис із елементами народного мистецтва.

Чи знаєте ви, в яку вишиванку “зодягнена” жінка у живописному творі Олени Кульчицької? Які унікальні мистецькі цікавинки авторства бойчукістів Межигірської керамічної школи зберігаються у фондосховищах НМЛ?  Яке карпатське село об’єднало малярство і колекцію народного мистецтва Григорія Смольського?  Про все це – неспішно, пізнавально та цікаво – матимете нагоду дізнатися під час музейної екскурсії.

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (вул. І. Франка, 150 – 152) також запрошує прийти і відкрити приховану історію творів, а музейні працівники неодмінно допоможуть вам у цьому. Тільки тут у рамках акції “День повільного мистецтва” ви зможете побачити картину-репліку Юрія Лесюка із втраченого портрета “Іван Франко за робочим столом” Юліана Панькевича та дізнатися майже детективну історію, яка супроводжує цю роботу. З ім’ям Юліана Панькевича пов’язане становлення українського мистецтва кінця XIX – першої половини XX століття. У 1898 – 1933 роках він жив і працював у Львові. У 1903-ому вийшов випуск антології української лірики “Акорди”, художнє оформленням унікальної збірки виконав Юліан Панькевич. Упорядником і редактором цієї антології був Іван Франко, саме він і залучив художника, цінуючи його здібності рисувальника. У 1904 році Юліан Панькевич намалював портрет Івана Франка. Це єдиний портрет поета, мальований з натури! На жаль, ця картина втрачена, однак збереглася фотографія робочого кабінету письменника, на стіні якого видно цей портрет. Саме заслужений художник України Юрій Лесюк виконав репліку і відтворив цей портрет.