У Музеї-садибі родини Антоничів, філії Львівського музею історії релігії, до 6 лютого демонструватимуть виставку виробів з бісеру “Різдвяні барви” лемківської поетеси і майстрині Лесі Сидорович. На її відкритті зібралися не тільки жителі села, а й особливі гості – члени лемківської суспільно-культурної громадської організації українців “Родинне дерево”.

До експозиції ввійшли кольорові прикраси з бісеру – кризи або кривульки, виконані в техніці силянки (плетінки), а також оригінальні повітряні вироби з бісеру, які виглядають досить цікаво, тонко і підкреслюють індивідуальність. А ще в ній представлені ґердани, схеми для яких розробляє сама мисткиня.

Прихід Лесі Сидорович у мистецтво відбувся не відразу – пошуки тривали роками. Вона спробувала себе в різних професіях: була літературним редактором львівського тижневика “Суботня Пошта” (тепер “Львівська Пошта”), потім її дорога повернула до Золочева – спочатку вона вчителювала у Сасівському навчально-виховному комплексі “загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів – дошкільний навчальний заклад”, згодом у Тростянецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. Прийшло й визнання: двічі була в трійці кращих у районному конкурсі “Вчитель року” в номінації українська мова і література, а серед обласних призерів конкурсу у Львові 2015 року посіла призове місце.

Є в Лесі Сидорович особлива любов до Слова – слова поетичного: своє бачення, відчуття, душевні переживання вона перетворює на поезію. У її творчому доробку вже дві поетичні збірки – “Вікно у сад облич” та “Насіння душі”.