У середу, 23 січня, о 19.00 у “Першій львівській медіатеці” (вул. Мулярська, 2-а) відзначатимуть 70-ліття українського поета, мистецтвознавця Григорія Чубая. Гостей запрошують на поетично-музичний вечір за участі його доньки Соломії Чубай і гурту “Джалапіта”. Ви почуєте нові пісні на тексти митця та інших письменників, яких надихала творчість лідера літературно-мистецького андеґраунду минулого століття. Вечір збере шанувальників творчості поета і давніх друзів, які зачитають поезію Чубая, серед них заслужений артист України, актор Національного театру ім. М. Заньковецької Юрій Брилинський, поет, драматург, автор багатьох українських пісень Богдан Стельмах, а також львівські поети літературного роз’єднання “ГрАнь”. Крім того, Соломія Чубай і дизайнери з компанії Design Republic презентують новий проект “Чубай. Україна. Любов”.

Грицько Чубай народився 23 січня 1949 року в селі Березини Червоноармійського району Рівненської області. Закінчив Козинську середню школу. Ще школярем друкувався в республіканському журналі. Намір вступу до Київського університету у 1967 році закінчився на здачі документів. За антирадянську крамолу, яку жартома проголошували в університетському гуртожитку сімнадцятирічні абітурієнти, був навіть недопущений до вступних іспитів, зате отримав майже пожиттєво приставлених до себе “опікунів з КДБ”.

Якийсь час працював на Рівненському радіо, у 1968-ому приїхав до Львова з уже готовим “Вертепом”. Тоді ж В’ячеслав Чорновіл назвав його видатним поетом України.

Арешти 1972 року не оминули й Грицька – обшук у будинку дружини Галини на Погулянці, кількаденне перебування в КДБ на вул. Миру спричинили глибоку депресію, а виснажлива фізична праця вантажника –розлад здоров’я. Важкі матеріальні умови змусили Григорія Чубая працювати певний час на будовах Сибіру, що майже цілковито зруйнувало його і без того слабке здоров’я.

У 1979 році Григорій Чубай блискуче склав іспити до Літературного інституту ім. М. Горького у Москві. Вчився у семінарі А. Жигуліна, який назвав його найсильнішим у своєму потоці.

Навчаючись на третьому курсі, 16 травня 1982 року Григорій Чубай пішов із життя. Зі слів Івана Дзюби, він був “однією з найпривабливіших і найзворушливіших легенд українського безчасся 70 – 80-их років”.