У заньківчан - прем'єра

200-ліття від дня народження Миколи Гоголя не обійшов увагою театр імені М. Заньковецької, запропонувавши увазі львів'ян  минулими вихідними свою чергову прем'єру - виставу "Одруження" у постановці режисера, народної артистки України Алли Бабенко та художника, заслуженого діяча мистецтв України Людмили Боярської.

"Неймовірна подія у двох діях" авторства Миколи Гоголя (переклад з російської Олени Пчілки), попри те, що неодноразово ставилася на різних сценах (зокрема в Росії), в Україні не є настільки відомою, хоча вітчизняне сценічне життя отримала ще завдяки Миколі Садовському. Відтак вистава про перехід зі світу виплеканих "на дивані" фантазій у зовнішній  світ, де можна почуватися дуже незатишно,  про людські мрії і страх їх втілювати, про вплив на людську долю пасивності та діяльності, зрештою, про природне бажання звичайного людського щастя і неймовірний страх бути щасливим може інтригувати не лише піднятою проблематикою, а й тим, як ця проблематика перегукується із життям кожного присутнього в залі. І справа навіть не в змісті гоголівського "Одруження" (дуже веселого і навіть кумедного, однак тільки на перший погляд), а в тих нюансах, які перетворюють дійство на сцені в одкровення - для когось реально викривальне та болюче.    

Завжди намагаючись скеровувати акторів грати внутрішньо, а не за протоколом, брати не зовнішніми штучками та формами, а внутрішніми змістами та внутрішнім процесом, Алла Бабенко і цього разу створила виставу, варту глибшої уваги та розмови. Але все це - ще попереду. А наразі заслужені оплески акторам, які  у перший прем'єрний день творили свій варіант можливої пари  Подкольосіна
(А. Сніцарчук) та Агафії Тихонівни (Л. Боровська), енергійних звідників Теклі Іванівни
(І. Швайківська) та Кочкарьова (Я. Кіргач), женихів-невдах - Яєшні (Я. Мука), Онучкіна
(О. Кузьменко) й Жевакіна ( Б. Козак), а також інших героїв - зокрема, Орини Пантелеймонівни (О. Гуменецька), Дуні (Х. Грищенко) та Степана (Т. Бобеляк).