Новації року
У підсумках 2018-го виокремимо два важливі “вперше” року. Першим є закупівля книжок для бібліотек України. Вперше список видань, якими поповнять бібліотечні фонди коштом держави, укладала експертна рада – цілком обдумано і за відкритою процедурою. З ініціативи Українського інституту книги та його нової очільниці Олександри Коваль раду зібрали із людей, які розуміють стан бібліотечних збірок, світові та українські тенденції і хіти книговидання, потреби читачів. Кабмін погодив увесь список із 741 книги (60 дитячих і підліткових), на їхню закупівлю виділили 120 млн грн.Ще одне “вперше” – нова щорічна Премія міста літератури ЮНЕСКО.
У 2018-ому її лауреатом і власником найбільшої грошової винагороди з усіх премій Львова – 150 тис. грн – став Петро Яценко за роман “Нечуй. Немов. Небач”. Спецвідзнаки отримали перекладачки Ольга Любарська і Ярослава Стріха. Це перша в Україні літературна премія від окремого міста.
Фото: Міжнародний фонд “Відродження”
Книги року
Найочікуваніша збірка 2018-го – “Країна за Збручем” Олександра Бойченка від “Видавництва 21”. До неї ввійшло 55 есеїв про все на світі – від Криму, “безвізу” і мови до весілля автора, написаних впродовж двох років. Ця книжка викличе усмішку, проте змусить подумати й над важливими темами.Перемога року – “Це зробила вона” від “Видавництва”. У ній вміщені 50 історій успіху жінок, які стали частиною історії України. Ще 100 історій про жінок з усього світу є в “Казках на ніч для дівчат бунтарок”, які вийшли українською у #книголав.
MOX NOX Тані Малярчук від Видавництва Старого Лева потрапила у міжнародний каталог книжкових рекомендацій White ravens. Ця підліткова повість вчить не боятися, коли страшно.
Новим ім’ям в літературі став Андрій Тужиков. Його “Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій ґаджет” – у підлітковому топі книг для бібліотек, відзначила її й “БараБука”. А ще автор видав збірку поезії “Тривожні маки”.
Інституції року
У 2018-ому запрацював реформаційний Інститут стратегії культури, який очолила Юлія Хомчин. Він підвищує ефективність культустанов, сприяє співпраці діячів культури, підтримує і розвиває культосвіту. Уже створили Фонд культури, який дофінансовуватиме культуру в її потребах.Інституцією 2018-го є й Український культурний фонд. Так, довкола нього чимало скандалів і розслідувань, однак фонд підписав грантові угоди на підтримку майже 300 проектів і вже підтримав 34 проекти від Львівщини, серед яких: Рinsel_AR (оцифрування скульптур Йоганна-Георга Пінзеля), “Metropolis. Минулі утопії майбутнього”, XVII Міжнародний фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушельницької, Lviv Bandur Fest 2018, “Франко: наживо” від Дому Франка, “Музей на дотик” від Музею народної архітектури і побуту у Львові ім. К. Шептицького, конкурс плакатів на “Бієнале довіри”, розробка концепції ревіталізації “Замок Свірж: ґенеза”.
Фото: Юля Хомчин
Зміни року
В 2018-ому чи не найбільших змін зазнав Форум видавців. До 25-річчя він повністю змінив бренд – тепер це Вook Forum, змінив логотип, глобально просунувся в інтернеті та соцмережах відповідно до запиту аудиторії. А ще після закінчення Форуму його президент Олександра Коваль очолила Український інститут книги.Зміни прийшли і в “Дзиґу” – мистецьке об’єднання, яке понад 20 років було осередком альтернативного мистецтва Львова. Його співвласником став !Fest, який взявся за оновлення простору. Що принесе ця співпраця – новий виток для “Дзиґи” чи кінець епохи, побачимо.
Змінивши керівників, на культурній мапі Львова ожили одразу чотири нові локації: Палац Г. Хоткевича із Оксаною Гузь, Lviv Dovzhenko Centre із Мартою Іванишин, Органний зал з Іваном Остаповичем і Тарасом Демком та музей “Територія терору” з Олею Гончар не йдуть, а мчать семимильними кроками, чи не щодня дивуючи сучасними й несподіваними акціями та проектами.
Фото: Христина Шпук, Марічка Ільїна
Вистави року
У театральному мистецтві виокремимо три прем’єри. В “Гуцульському році” Вадима Сікорського за п’єсою Гната Хоткевича ви побачите рік із життя горян з його найбільш важливими подіями, відчуєте магію природи і слова.“Прекрасні, прекрасні, прекрасні часи” Рози Саркісян – про наслідки війни, батьків і дітей, зрештою, про нас нинішніх. Частково вистава за найжорстокішим романом “За дверима” Ельфріде Єлінек, решта тексту – драматурга Йоанни Віховської та акторів, задіяних у постановці.
У “Перехресних стежках” Івана Уривського за повістю Івана Франка перегукуються минуле і сучасне. Постановка розкриває драму людини, яка прагне суспільних змін і діє. Вистава показує реалії сучасної України, рефлексії нашого соціуму.
Відзначимо й театральний фестиваль “Кіт Ґаватовича”. Він здивував різноплановими подіями та гостями, зокрема, однією з кращих сценаристок України Наталкою Ворожбит, цікавими постановками і розмовами на важливі теми.
Фото: Євген Кравс
Кіноперемоги за кордоном
Так, “Донбас” Сергія Лозниці не боротиметься за “Оскар”, проте є шанси в “документалки” про українського хлопчика з Донбасу “Віддалений гавкіт собак” Симона Вільмонта. А взагалі варто нагадати про перемоги наших за кордоном. “Штангіст” Дмитра Сухолиткого-Собчука здобув у Польщі чотири нагороди, включно з гран-прі, на Zubroffka International Short Film Festival. Станіслава Цехмістренка за режисуру “Межі очікування” нагородили на Мадридському міжнародному кінофестивалі.“Панорама” Юрія Шилова перемогла на пітчингу Docs in Progress Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. “Вулкан” Романа Бондарчука і “Донбас” Сергія Лозниці ввійшли до конкурсної програми Мюнхенського кінофестивалю. Українсько-ісландська “Жінка на війні” Бенедикта Ерлінгссона на “Тижні критики” Канського кінофестивалю отримала три відзнаки. Джоді Фостер зніме на нього римейк.
А українсько-словацька “Межа” здобула шість нагород від кінопремії у Братиславі.
Фото: govserv.org
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
