У суботу, 1 грудня, о 20.00 в арт-галереї “Дзиґа” (вул. Вірменська, 35) виступить Павел Файт – відомий чеський барабанщик, чиї концерти вже успішно відбулися восени в Одесі, Вінниці та Запоріжжі. Досвідчені меломани почують тут і класику, і етнічні ритми. Уважний слухач зауважить не лише складну музичну тканину, а й отримає сеанс музичної терапії, густо замішаний на східній філософії та європейській музичній традиції.

Свою музичну біографію Павел Файт розпочав у 80-ті роки минулого століття. На початку кар’єри як композитор співпрацював із театрами, у 1983-ому  гучно заявив про себе як професійний музикант у складі групи Dunaj – легенди чеського альтернативного року. Через два роки разом із вокалісткою цього колективу Івою Біттовою створив дует, що здобув визнання далеко за межами рідної країни: концерти водночас авангардного та ліричного дуету з успіхом проходили в Європі, США та Японії. Музикантів помітив легендарний гітарист Фред Фріт, разом з яким вони виступили на одному з фестивалів у Франції і знялися у відомому документальному фільмі Step Across the Border.

 У 1990-ті Павел Файт заснував власну рок-групу Pluto. Колектив підкорив публіку енергійними та доступними для масового слухача піснями, які, проте, завжди балансували на межі авангардів.

Барабанщик завжди залишався відкритим для музичних експериментів: з американськими та угорськими авангардистами в складі проекту The Danubians, із якутською вокалісткою-шаманом Степанидою Борисовою, а також виконуючи містичну музику Георгія Гурджиєва з німецькою співачкою Уною Кастнер. Цей список можна продовжувати досить довго…

До 2001 року Павел Файт прийшов до формату сольних експериментів і випустив свій перший соло-альбом Drumtrek.

Його логічним продовженням став сольний концертний проект Drumming Alley. Його суть – показати різні музичні стилі за допомоги барабанів і електроніки.

Поліритмічна палітра Павела Файта така широка, що жоден із концертів проекту не повторює попередній: багато що тут залежить від акустики зали, реакції публіки і настрою маестро.

Сам Павел каже, що найбільш вдалими місцями для проведення таких концертів є не концертні зали, а галереї, церкви, синагоги, замки, театри, фабричні простори і, звичайно, open air’и. Саме в таких місцях звук барабанів, дивовижного “звукового кола”, голосу та синтезаторів знаходить новий контент, випромінюючи в навколишнє середовище несподівані гармонії і відкриваючи перед слухачами невідомі світи.