Гран-прі для “Нашого герба”
Головну нагороду книжкової премії Book Forum вручили уперше за останні три роки. Які ще видання визнали достойними відзнак, розповідає “Львівська Пошта”
У Львівській національній філармонії відбулась урочиста церемонія вручення книжкової премії Best Book Award від 25 Book Forum. За перемогу в 16 номінаціях змагалися 508 видань із 103 видавництв. Кращих з кращих обирали в два етапи – спочатку з переможцями у кожній номінації визначалися малі журі Львова, Києва та Харкова, до яких ввійшло по 8 осіб – голова, людина Книги, людина Науки, людина Мистецтва, людина Слова, людина Діла, людина Освіти та людини Міста. А остаточний результат визначало вже велике журі на засіданні у Львові.
Ще до початку обговорень номінантів на Best Book Award президент громадської організації “Форум видавців” Олександра Коваль наголосила, що цього року журі зобов’язані визначитись із Гран-прі – переможець обов’язково мусить бути: “Гран-прі присуджується шляхом досягнення консенсусу членами великого журі конкурсу. У випадку, якщо журі не дійде згоди щодо володаря Гран-прі, я сама обиратиму книгу, яка отримає цю нагороду”. Що й не дивно, бо ні в 2016-ому, ні в 2017-ому журі так і не змогло визначитися з переможцем.
Та 25 Book Forum змінив цю ситуацію: головну нагороду Best Book Award вручили альбому “Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення” від видавництва “Родовід”. Її авторами є доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України, голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило та заступник головного редактора видавництва “Родовід” Богдан Завітій.У цьому 400-сторінковому альбомі понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. Про наш герб – ніби простий, але досі загадковий. “…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією”, – писав Михайло Грушевський сто років тому, коли Тризуб був затверджений гербом УНР. Хоча ближчою йому була ідея цілком нового символу “творчої мирної праці в новій Україні” – золотий плуг на блакитному полі.
В ході тогочасної дискусії, який із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності, “претендентами” передусім були три: галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX – XX століть почали сприймати як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів 
Гетьманщини, який уже в XVIII столітті трактували як “національний герб”. Про кожного з них у альбомі по декілька десятків сторінок.
Гетьманщини, який уже в XVIII столітті трактували як “національний герб”. Про кожного з них у альбомі по декілька десятків сторінок.Власницький знак із монет часів князя Володимира Великого, відомий доти лише вузькому колу фахівців, сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але став пострілом “у яблучко”. Було кілька факторів, що переважили тоді на його користь справу нашого національно-державного герба. У цій книжці про це мовиться. І стався феномен: геть давно забутий, але тепер віднайдений Тризуб умить прижився як національно-державний герб України. Решта символів, що мали набагато сильніші позиції й тривалішу (але не глибшу!) традицію, відступили на другий план. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній, а головне стародавній. Тризуб фактично легітимізував історичний зв’язок модерної України з Київською Руссю.
Впродовж усього XX століття наш герб надихав мистців на створення його художніх інтерпретацій. Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Юліян Буцманюк, Олекса Новаківський, Павло Ковжун, Петро Холодний, Роберт Лісовський, Микола Битинський, Ніл Хасевич, Михайло Михалевич, Микола Бутович, Мирон Левицький, Михайло Дмитренко, Святослав Гординський та інші – їхнім роботам у цьому альбомі присвячено багато сторінок. А про Тризуб загалом – понад половину цієї книжки.
Цікаво, що це видання принесло відзнаки і своїм творцям. Щоправда, від міського голови Львова. За вагомий внесок у розвиток видавничої справи й популяризацію української книги, підготовку до друку альбому “Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення” диплом отримало видавництво “Родовід”, а саме його засновниця і директорка Лідія Лихач та її заступник Богдан Завітій. А от Андрієві Гречилу вручили особливу відзнаку – Золотий Герб міста Львова. Також за визначний талант і неповторну авторську майстерність, вагомий внесок у розвиток видавничої справи і популяризацію української книги подяку від міського голови Львова отримав Мирослав Дочинець – автор книги “Якщо послухати мудреців…”.Львівська обласна рада обрала як кращу книгу Богдана Кравціва “Під рідними і зорями чужими” видавництва “Світ”. Від її імені нагороду і подяку вручив голова постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, туризму, духовного відродження та засобів масової інформації Юрій Візняк.
А от очільник Львівщини Олег Синютка відзначив книгу військового капелана отця Ореста-Романа Сала “Прагнення волі” про військові події на сході України 2014 – 2015 років, яка побачила світ у львівському видавництві “Артос” фундації “Андрей” (про неї та про багато інших книжок, відзначених того вечора, “Львівська Пошта” розповідала у попередніх номерах).
“У мене не було сумніву щодо цієї книги. Отець два роки провів за тисячі кілометрів від Львівщини разом із третім батальйоном, який гордо носить ймення “Воля”, – пояснив Олег Синютка. – І ті речі, які отець Орест-Роман Сало записав і які за допомоги Михайла Перуна були видані, отримали свою витонченість у книзі “Прагнення волі”. Я дуже хочу, щоб ця книга стала не просто родзинкою Форуму, але словами вдячності тим, що повернулися з війни Героями, повернулися Героями навічно. А також тим, що пройшли пекло війни і сьогодні є тут разом із нами, та тим, що сьогодні бережуть наш спокій на сході країни”.
Переможці BookForum Best Book Award
Спеціальну відзнаку в номінації “Свобода” отримає книжка “В ізоляції. Дописи про Донбас”, автор Станіслав Асєєв (Васін), видавництво “Люта справа”.
У номінації “Класична українська література” перемогла книжка “Листи. Леся Українка”, видавничий дім “Комора”.
У номінації “Сучасна українська поезія” перемогу здобуває книжка “Антологія молодої української поезії”, упорядник Мирослав Лаюк, видавництво “А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га”.
У номінації “Класична іноземна література в українському перекладі” перемогла книжка “Сенека. Моральні листи до Луцілія”, перекладач Андрій Садомора, видавництво “Апріорі”.
У номінації “Сучасна іноземна література в українському перекладі” перемогла книжка “За лаштунками в музеї”, авторка Кейт Аткінсон, видавництво “Наш формат”.
У номінації “Література для дітей віком від 0 до 5” перемогла книжка “Улюблені вірші – 3”, упорядник Іван Малкович, видавництво “А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га”.
У номінації “Література для дітей віком від 6 до 12” перемогла книжка “Казки на ніч для дівчат-бунтарок”, авторка Елена Фавіллі, видавництво “Книголав”.
У номінації “Література для підлітків і YA” перемогла книжка “Повернутися з війни”, авторка Наталя Нагорна, видавництво “Діпа”.
У номінації Non-fiction перемогла книжка “Ми були солдатами… і молодими: Я-Дранґ – битва, що змінила війну у В’єтнамі”, автори Гаролд-Ґреґорі Мур, Джозеф Лі Ґелловей, видавництво “Астролябія”.
У номінації “Біографія” перемогла книжка “Наречена Шульца”, авторка Агата Тушинська, “Видавництво 21”.
У номінації “Історія” перемогла книжка “Червоний голод. Війна Сталіна проти України”, авторка Енн Епплбом, видавництво HREC-PRESS.
У номінації “Візуальна книга” перемогла книжка “Авангард. Українські художники першої третини XX ст.”, автор Дмитро Горбачов, видавництво “Мистецтво”.
У номінації “Наукова література” перемогла книжка “Лікарські товариства у Львові до 1939 року”, авторка Оксана Стадник, видавництво “ТзОВ “Аверс”.
У номінації “Популярна наукова література” перемогла книжка “Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції”, автори Андрій Сова і Ярослав Тимчак, видавництво “Апріорі”.
У номінації “Місто-Львів” перемогла книжка “Моцарт із Лемберга”, автор Богдан Коломійчук, Видавництво Старого Лева.
Особливу відзнаку Малого журі у Львові здобула книжка “Найдорожча мамусю! Листування о. Любомира Гузара із Матір’ю (1975 – 1992)”, Марія Рипан, Олег Турій, видавництво УКУ.
У номінації “Місто-Харків” перемогла книжка “Ми просто йшли… Спогади”, автор Ігор, архиєпископ Ісіченко, видавництво “Акта”.
Особливу відзнаку Малого журі в Харкові отримує книга “Нечуваний Нечуй”, автор Максим Тарнавський, видавництво Laurus.
У номінації “Місто-Київ” перемогла книжка “Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою”, авторка Тетяна Терен, видавництво Pabulum.
Особливу відзнаку Малого журі у Києві отримує книга “Нова генерація” і мистецький модернізм в Україні”, авторка Мирослава Мудрак, видавництво “Родовід”.
Від організаторів спеціальні відзнаки отримують такі книги:
Від голови Журі Богдана Тихолоза – “Плинні ідеології. Ідеї та політика в Європі ХІХ – ХХ століть”, автор Володимир Єрмоленко, видавництво “Дух і Літера”.
У номінаціях “Сучасна українська проза” та “Література з економіки, бізнесу та фінансів” переможців не обрано.
Відзнаки за особливий внесок української літератури отримали Марта Богачевська-Хом’як і Марко Андрейчик.
Гран-прі цьогорічної премії здобуває книжка “Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення”, автори Андрій Гречило, Богдан Завітій, видавництво “Родовід”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
