Цьогорічний пісенний конкурс продемонстрував незвично високий рівень. І традиційно спричинився до низки скандалів

54-й конкурс Євробачення у ніч проти неділі вже став історією. Східноєвропейські коментатори все ще називають його найбільшою музичною подією року. А от для "старої" Європи, яка завдяки пісенним змаганням свого часу відкрила для себе "ABBA" і "Dana International", Селін Діон та "Secret Garden", сьогодні результати всенародного голосування за найбільш співочих уже не виглядають настільки принциповими.

Чи не тому чотири країни-засновниці, котрі автоматично презентують своїх представників одразу у фіналі, не надто "паряться" з їх відбором. Тож і за результатами цьогорічного конкурсу вже майже традиційно пасе задніх Іспанія (24-те місце) та Німеччина (20-те місце). Останню не врятувала навіть участь у номері "Alex Swings Oscar Sings!" епатажної Діти фон Тіз, екс-дружини Мериліна Менсона. Трохи краще виглядала на загальному тлі Патрисія Каас, яка, мабуть, для економії державних коштів (адже в останні роки більше часу проводить у Москві, ніж у Парижі) співала за Францію і здобула "аж" восьме місце, що для мегазірки стало вельми неприємним сюрпризом і - абсолютно заслуженою оцінкою занехаяної, як виглядає, в останні роки виконавської творчості. Натомість уперше за багато років потішила вдалим виступом Великобританія: пісню для Джейд Івен, з якою вона набрала 173 бали, вийшовши на п'яте місце, написав сам сер Ендрю Ллойд Веббер. Тим самим змусивши пригадати про найголовніший, хоча й призабутий за останні роки принцип - Eurovision Song Contest , як свідчить уже сама офіційна назва конкурсу Європейської мовної спілки - це передовсім вибір найкращої пісні, а не країни чи навіть виконавця.

Проте, схоже, тут уже давно ніхто не оцінював лише милозвучності мелодій. Аналізуючи переможців останніх років, можна дійти висновку, що певний час європейських телеглядачів захоплювала етнічна самобутність (передовсім саме завдяки їй перемогла в 2004 році і Руслана), потім смаки несподівано "змодулювали" в бік фрікових персонажів, чим успішно скористалася фінська група "Lordi", а потім, щойно учасники почали робити ставки на "естетизацію потворного", слухачам захотілося проникливої і простої лірики, свідченням чого стала позаторішня перемога "Молитви" сербки Марії Шеріфовіч. Подейкують, після цього спеціальна комп'ютерна програма, здатна на основі аналізу виступів переможців попередніх років генерувати пісню-переможця, стала неактуальною: надто мінливими виявилися смаки європейської публіки.

Важливо, що й цьогорічний конкурс вдало продовжив власне пісенну лінію. Чимало учасників продемонстрували на сцені саме свої музичні обдарування та голос, а не, даруйте, вторинні статеві ознаки: порівнюючи із кількома попередніми конкурсами Євробачення, де вокально якісні виступи можна було перерахувати на пальцях однієї руки, в 2009-му фіналісти знову почали співати. На жаль, саме в цьому контексті традиційно голосиста Україна виглядала вкрай блідо - Світлана Лобода зробила ставку на шоу, а антикризові спецефекти пересичену Європу більше не цікавлять. Усім хочеться просто казки...

Хоча приголомшливий успіх пісні "Fairytail" норвезького учасника білоруського походження Алєксандра Рибака, який здобув переконливу перемогу із рекордною за всю історію конкурсу кількістю балів (387) пояснити також непросто. З одного боку, наївний хлопчина із скрипкою в руках та щирою душею і справді викликав симпатії. З другого - щонайменше ще зо три учасники цьогорічного конкурсу продемонстрували своє професійне володіння грою на музичних інструментах (у тому числі й струнних), а неабиякі голосові дані проявили хорват Ігор Цукров і сестри-вірменки Інга й Ануш, запальна молдаванка Неллі Чобану й політкоректний ізраїль­­сько-палестинський дует "Ноа та Міра Авад".

У 2010 році Норвегія утретє прийматиме Євробачення. У 1986 році європейський пісенний конкурс відбувся у місті Берген (тоді перемогу "виспівав" для своєї країни дует "Bobbysocks"), а через десять років - у столиці, Осло (після тріумфального виступу ще одного ірландсько-норвезького дуету "Secret Garden"). Абсолютним рекордсменом за кількістю перемог в історії Євробачення залишається Ірландія, чиї представники перемагали 7 разів, при цьому тричі поспіль - у 1992-му, 1993-му та 1994 роках, а потім знову - в 1996-му.

Античну мудрість про те, що двічі (а тим паче, тричі) в одну ріку входити не варто, підтвердили своєю участю старі знайомі: мальтійка К'яра, котра на конкурсі в Києві, що відбувався 2005 року, здобула заслужене друге місце, цього разу ледь утрималася у фіналі. Не надто високий результат показав і запальний грек, ще один старожил Євробачення - Сакіс Роувас. При тому, що продемонстрували виконавці непоганий рівень, для європейських глядачів вони вже просто перестали бути цікавими.

Звісно ж, не обійшлося і без скандалів. Передовсім українські та російські телеглядачі виявилися втягненими в далекі від мистецтва перипетії з відбором представників від своїх держав. У кінцевому результаті програли всі: на мою думку, обдарована киянка Анастасія Приходько, котрій Костянтин Меладзе написав дуже вдалу пісню "Мамо", значно краще співала її на відбірних турах у столиці України, аніж у фіналі Євробачення. Навколомузичні суперечки, завищені вимоги, не вельми вдало вибраний російськими продюсерами сценічний імідж - усе це не дозволило виконавиці належним чином показати себе у найбільш відповідальному виступі. Подейкують, за кілька годин до нього Приходько ще й повідомили про те, що її батько потрапив у автокатастрофу.

Не залишилися осторонь і українці: російський портал life.ru наводить обурені слова віце-президента НТКУ Романа Недзельського, той стверджує, що результати українського голосування підтасовані і вісім балів за Приходько наші співвітчизники аж ніяк не могли віддати. Офіційні кола наразі цієї інформації не підтверджують. З технічної точки зору, це також виглядає непросто, адже, як відомо, НТКУ вже два роки співпрацює із однією німецькою компанією, і лише безпосередньо вона підраховує і видає результати голосувань. До того ж цьогоріч оцінювали виступи не лише телеглядачі, але й професійне журі. Що­правда, той факт, що прогнози букмекерів уже який рік поспіль збігаються із офіційними результатами Євробачення, не раз змушував замислюватися спостережливих. Але це вже зовсім інша історія.