Три дні і три ночі, понад 40 локацій, 15 тисяч відвідувачів і просто незліченна кількість найрізноманітніших проектів. Нічні екскурсії, атракції, мистецькі акції та перфоманси, майстер-класи, дискусії, концерти і ще багато всього у музеях, галереях, театрах, храмах і просто на вулицях і площах міста. Видовищні дійства, найнесподіваніші атракції, мікс традицій і сучасності – все це про фестиваль “Ніч у Львові”, який уже в чотирнадцятий раз (із 2011 року) незмінно дивує і вражає не тільки туристів, але й містян. А це, погодьтеся, не так вже й просто. Та організатори цього надзвичайного фестивалю не втомлюються нас дивувати. Як і генеральний партнер “Ночей у Львові” –  “Кредобанк”, який не просто підтримує цю вкрай важливу культурну подію нашого міста, а й щоразу активно долучається до її творення.

Ви напевно пам’ятаєте, як кілька років поспіль у рамках “Ночі у Львові” згаданий банк проводив власні акції у своїх відділеннях: дивував гостей фестивалю театральною постановкою “Марія Стюарт” і вечором класичної музики за участі струнного квартету Академічного камерного оркестру “Віртуози Львова”. Ще одним незвичним і дуже видовищним проектом “Кредобанку” стала нічна екскурсія Олеським замком. Ну і, звичайно ж, неможливо уявити “Ночей у Львові” без “Кіно в парку з “Кредобанком” у львівському Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького.

Та цього разу вони вирішили здивувати не тільки відвідувачів фестивалю, а й самих себе, перевернувши все з ніг на голову! Найперше запросили гостей “Ночі у Львові” на подію, яка відбулась опівдні. Далі зібрали максимально різношерсту публіку – від немовлят до людей похилого віку. І наостанок пішли до театру. Але не для того, аби подивитися виставу, а для того, щоби… самим створити її та показати. Виклик, що не кажіть, непростий. Та маємо визнати – упоралися вони з цими завданнями на всі сто!

Недарма гості “Ночі у Львові”, які прийшли в неділю, 15 липня, о 12.00 на прем’єрний показ вистави “Рукавичка” в Першому театрі, аж 15 хвилин не відпускали зі сцени акторів і творців постановки.

“Роботу над цією постановкою ми почали досить пізно. В середині травня провели читку п’єси, а в червні – кілька репетицій. Маю визнати, що це благодатні артисти! Вони ще не знали, як треба працювати, тому були надзвичайно слухняні – робили все так, як я радив. Судіть самі: як їх можна назвати непрофесійними? Ви ж на власні очі бачили, що робилося на сцені, який емоційний відгук був у глядачів – і малих, і дорослих, – каже художній керівник Першого театру, режисер цієї постановки Юрій Мисак. – Працювалося нам разом досить легко й цікаво. Наші актори швидко зрозуміли, що на добрий результат треба багато працювати. Робили це дуже старанно, і це неймовірно класно! До слова, попри те, що всі дослухалися до моїх порад, час до часу самі виявляли ініціативу, ділилися власним баченням того чи того моменту. Зокрема, наша Лисичка Орися своєму персонажу додала дуже багато цікавинок і нюансів”.

Овації та повна підтримка залу – ось заслужений результат цієї праці. Та й “Рукавичка” цього разу була не просто класична казка, а римейк, в якому простежуються чимало сучасних тенденцій і наші з вами життєві реалії. Тут вам і МАФи, і оборудки з нерухомим майном – чого тільки нема! Бачимо боротьбу сильніших зі слабшими і, врешті-решт, розуміння, що дім, як місто і країну, можна збудувати тільки спільними зусиллями та в злагоді.

Ви неодмінно запитаєте себе: як можна було порушити всі ці питання через вивчену напам’ять ще у дитинстві казку “Рукавичка” та ще й непрофесійними акторами – вісьмома працівниками “Кредобанку”? А запросто! Адже сценарій для постановки написала письменниця Оксана Думанська.

“Ми перебрали всі класичні казки, і мені вони видалися надто далекими від осучаснення. А коли Юрій Мисак сказав, що це “Кредобанк”, я подумала, що “Рукавичка” – саме той сюжет, куди можна втиснути багато сучасних проблем. Наприклад, як досягти злагоди між людьми з різними потребами і прагненнями, як уникнути шахраїв, що позбавляють людей житла, як побороти егоїзм і ще багато чого. Тут у такі глибини можна пірнути! – пояснює сценаристка. – Довелося згадувати всі віршики, які я вчила у дитинстві. І подумалося, що треба створити образ Жабки, яка весь час віршує – така собі лісова графоманка. Бо якщо всі розмовлятимуть прозою, не буде таких веселих моментів. Потім треба було згадати, що хтось обов’язково мусить “розрулити” ситуацію. А хто ж, як не Дід Панас?!”.

То хто ж саме створив таке надзвичайне свято? Розповідаємо про цих талановитих акторів і професійних банківських працівників. Отже: Мишка –головний спеціаліст відділу адміністрування кредитних операцій Мар’яна Баб’як; Жабка – заступник директора департаменту клієнтів малого та середнього бізнесу Наталя Згоба; Зайчик – експерт департаменту управління персоналом Ірина Паук; Вовк – начальник відділу роботи з цінними паперами Назар Багрій; Ведмідь – спеціаліст департаменту маркетингу Тарас Гуменюк; Кабан – експерт департаменту ринкового та операційного ризику і голова профспілкової організації Сергій Бородатий; Дід Панас – керівник прес-служби Віктор Гальчинський.

До слова, саме Дід Панас пообіцяв нам і нашим читачам дати можливість ще не раз насолодитися цією виставою, а також долучитися до нових ініціатив “Кредобанку”.

“Цією виставою ми розпочали нову соціальну ініціативу “Читаємо з “Кредобанком”, яка має на меті популяризацію читання серед дітей і дорослих. Основні події цього проекту розпочнуться вже незабаром. Ви про них неодмінно почуєте! Та поки ця ініціатива формувалася, ми довго думали, як дати їй вдалий старт. І абсолютно спонтанно виникла ідея зробити театральну виставу. Тож ми звернулися до наших добрих партнерів –  Першого театру, а текст спеціально для нас написала Оксана Думанська. Це її дебют як сценаристки. П’єса вийшла чудова! – розповідає Віктор Гальчинський. – А далі почався сам процес постановки – приблизно півтора місяця роботи акторського складу, яка завершилася такою чудовою прем’єрою. Чому обрали для постановки саме “Рукавичку”? Бо нам потрібна була вистава для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Довго перебирали різні варіанти, потім подумали, що це має бути класика, зроблена по-сучасному. Відповідно те, що ви бачили сьогодні, це все-таки не класична “Рукавичка”, а власне римейк у поєднанні із сучасними тенденціями. Гадаю, ми ще показуватимемо нашу “Рукавичку” до кінця року. Тому стежте за анонсами. Ласкаво запрошуємо тих, що ще не встигли побачити цієї вистави!”.

“Львівська Пошта” також радить не змарнувати такої нагоди, адже в захваті від цієї постановки були і глядачі, серед яких працівники банку з дітьми, і пересічні містяни, і самі автори, які не сподівалися такого успіху.

“Слухати із залу свої репліки було дуже цікаво – це ж у мене перший такий досвід, а ще коли поряд сидять онуки і смикають: “Бабусю, це точно ти написала? А ти знайома з Вовком? А з Лисичкою?”. Майже 40 хвилин вистави минули дуже швидко, події розвивалися динамічно – це ж постановка Мисака, а він режисер із досвідом! І коли всі почали аплодувати у фіналі, я перша вигукнула “браво”. І так захопилася, що не зрозуміла, що глядачі гукають: “Автора! Автора!”. А онуки аж верещали від задоволення! Найважливіше для мене було те, що після вистави до мене підійшла молода жінка, дуже розчулена, і сказала, що аж заплакала, коли почула слова про любов, – ділиться враженнями Оксана Думанська. – Я не шукала чогось нового, щоб оповісти дітям і дорослим казку про взаєморозуміння. Ми ж усі мешкаємо в одній “рукавичці” соціуму, нас так легко спантеличити і розсварити, вигадати ближніх ворогів і потішитися з того, що комусь щось не вдалося. Але треба шукати спільну мову, щоб жити в спільному домі і з вовками, і з ведмедями, і з зайцями”.