У Львові розпочинається третій фестиваль Pizzicato e Cantabile. Свято музики триватиме з 23 липня до 9 серпня. До участі в ньому залучені музиканти зі США, Голландії, Японії, Франції, Польщі та України. Цього року Pizzicato e Cantabile стане міжнародним!
Назва фестивалю в прямому перекладі з італійської означає «щипати і виспівувати». Директором Pizzicato e Cantabile є Олена Мацелюх – органістка, солістка Будинку органної та камерної музики у Львові, Львівської та Рівненської філармоній. Вона виступає зі своїми концертними програмами по всій Україні, а ще активно гастролює Швейцарією, Німеччиною, Францією, Іспанією, Польщею, Чехією і Данією.
Олена Мацелюх є одною з кращих інтерпретаторів органної творчості Йоганна-Себастьяна Баха у Східній Європі. В 2017-ому саме вона відкривала Бахівські фестивалі у Брно та Вроцлаві. У Польщі органістку вітають шанувальники її таланту на кількох інших фестивалях – зокрема на «Музиці в старому Кракові».

Олена Мацелюх відома і як науковець. Її дослідження органного мистецтва систематично публікують в українських та закордонних альманахах, музикознавчих наукових збірниках і журналах. Як докторант найстарішого в Чехії Palacky University Olomouc Олена Мацелюх готує до захисту свою докторську дисертацію на тему «Сакральне і профанне в органній творчості композиторів України та Чехії».
А ще вона є артистичним директором VI і VII Міжнародних фестивалів органної музики «Діапазон», які з величезним успіхом пройшли у Львівському будинку органної та камерної музики в жовтні 2016-го та в липні 2017 року. У Львівській філармонії вона є засновницею і директором Міжнародного фестивалю літньої пори Pizzicato e cantabile, а в Рівному та Чернівцях – продюсером і співорганізатором Міжнародного фестивалю органної музики Musica viva Organum 2018.
Програма ІІІ фестивалю Pizzicato e Cantabile (Львівська філармонія)
23 липня, 19.00 – «Генії бароко: орган Й.-С. Баха і чотири концерти Le quattro stagioni А.Вівальді».
Органні цикли Баха прозвучать в інтерпретації львівської органістки Олени Мацелюх. Віртуозні партії на скрипці виконає Марко Комонько. Програмні тексти Антоніо Вівальді вводять слухачів у настрій музики 12 місяців року. Їх перед кожною наступною частиною у власному авторизованому перекладі з італійської представить публіці коментатор і ведучий Богдан Котюк.
Транскрипцію оркестрового циклу для скрипки та органа здійснив корифей львівського органного мистецтва і майстер-будівничий органів Віталій Півнов. Музику Вівальді в реальному часі доповнить живопис художниці Ольги Куц.
29 липня, 19.00 – «Король інструментів та інструмент королів».
Серед усіх музичних інструментів вони найдосконаліші. Орган називають королем інструментів, а рояль – інструментом королів. На перший погляд вони схожі між собою, бо клавіатура рояля цілком подібна до одного з мануалів органа.
Кардинальною є різниця у звукоутворенні на цих інструментах: клавіша, повітря під тиском і труба в органа, а в рояля – клавіша, молоточок і струна. Орган – це духовий, найчастіше механічний інструмент, а рояль чи фортепіано – струнний і ударний. Обидва вступають у пряму конкуренцію з цілим симфонічним оркестром. Ніби два оркестри в одному концерті – у цьому суть дуету органа і рояля.
30 липня, 19.00 – музична моновистава «Клавесинні новелетти».
Нова музична моновистава Інни Павлюк є вже не першою спробою сценічного втілення особистого пережиття класики. «Новелетти від Інни» у супроводі клавесинної музики від Олени Мацелюх у переконливий спосіб стануть театральною реплікою чи своєрідним поглядом із будки суфлера на розмаїтість подій фестивалю Pizzicato e Cantabile.
31 липня, 19.00 – «Сирінкс».
Німфа Сирінкс перетворилася на очерет, пригорщу якого зібрав міфічний бог всесвіту Пан. Від його подиху вперше зазвучала зламана тростина... На гостей цього концерту чекає вечір інструментальної музики двох унікальних інструментів, вражаюча різноплановість барв інструментального звучання, віртуозна майстерність виконавців та яскрава музика не залишать байдужим нікого.
1 серпня, 19.00 «Музика Франції у Львові».
Pierre Zevort – титульний органіст готичного собору Saint-Germain-l’Auxerrois (1150 р.) середньовічного міста Дурдана, що за 60 кілометрів від Шартра. Він поєднує концертні виступи у Франції (Нотр-Дам де Парі, собори Бордо, Кутанса і Сент-Омера) з викладанням музики. Володар кількох престижних премій. У програмі виступу П’єра Зеворта – містика сакральності французьких композиторів XVIII cтоліття Т’єррі та Кліко, Арістіда Кавайє-Колля в храмах Парижа Нотр-Дам і Сент-Сюльпіс (XIX ст.).
2 серпня, 19.00 – Hejnal Krakowski.
У програмі звучатимуть німецькі твори Й.-С. Баха і Й. Брамса, угорця Франца Ліста і поляка Мечислава Сужинського, львівського композитора Богдана Котюка та сучасного чеського класика Петра Ебена. Така стилістична палітра – від бароко і романтизму до сучасності – є увагою виконавця до національних традицій у різних європейських культурах, свідченням високого професіоналізму і майстерності, здобутої в провідних європейських органістів.
3 серпня 19.00 – «Віола да ґамба – музична подорож Європою XVI – XVIII ст.».
Ансамбль «Фернабукко» Юлія і Кшиштоф Карпети створили 9 років тому як дует ґамбістів. «Фернабукко» зі своєю авторською програмою Viola da gamba – muzyczna podroz po Europie XVI – XVIII w. популяризує віолу да ґамбу і творчість композиторів епох Ренесансу та Раннього бароко.
У виконанні ансамблю цього вечора прозвучать твори Diego Ortiz, Christoph Schaffrath, Simon Ives, Jean-Marie Leclair, Joseph Bodin de Boismortier, Monsieur de Sainte-Colombe та інших композиторів, які мали багато позитивних відгуків преси на фестивалях давньої музики в Італії та Польщі.
4 серпня, 19.00 – «Дзвони Чорнобиля».
Переконливість Симфонії для органа Мікаела Таривердієва не лише в тому, що сам композитор там був, але в інтерпретації цього твору першою виконавицею Юлією Ландау... Її батьки працювали на атомній електростанції. Маленька Юля разом із мамою серед інших евакуйованих – картинка з екрану, відеоряд побудований на реальних подіях за участі органістки.
5 серпня, 17.00 – «Читаючи 150 Псалом царя Давида», або «Цимбальна одержимість» (пам’яті родоначальника Львівської цимбальної школи професора Тараса Барана).
Львів має свою цимбальну школу, створену професором Музичної академії Тарасом Бараном. Задля світлої пам’яті друга – майстра, педагога, віртуоза-цимбаліста і вченого – композитор Богдан Котюк створив нову стохастичну композицію «150-ий псалом царя Давида» – улюблену духовну пісню Тараса Барана.
Окрім семи цимбалів, у концерті звучатимуть струнні та духові інструменти, а також орган.
6 серпня, 19.00 – «Сонце, що сходить над Летючим Голландцем».
Жан-П’єр Стайверс – титульний органіст собору святого Крістофеля в Роормунді, Лімбурзького симфонічного оркестру і Королівської фламандської філармонії. Він переможець органних конкурсів у Дубліні, Люцерні, Шартрі, перший і найкращий інтерпретатор органної творчості Мікаела Таривердієва. Подружжя музикантів презентує майстерне виконання відомого твору.
7 серпня, 19.00 – «Органне мистецтво через призму американського сприйняття».
Ґейл Арчер – одна з найвидатніших американських органісток. У США з тріумфом пройшли серії її органних концертів. У репертуарі Ґейл Арчер – музика від XVII до XXI століття, яку вона з успіхом записує на СD, навіть була номінована на найпочеснішу нагороду в світі музики – премію Grammy. Ґейл Арчер продемонструє через призму американського сприйняття органне мистецтво, що стане своєрідним відкриттям для публіки.
9 серпня, 19.00 – «Галантні Львівські Віртуози».
Галантний стиль у музиці став перехідним явищем від бароко до класицизму. У XVIII ст. музика набуває більш легкого, чуттєвого характеру. Ця стилістика знайшла своє втілення й у неокласичних пошуках італійських та французьких композиторів ХХ століття.
Для Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» галантний стиль є найприроднішим втіленням художніх задумів і творчих ідеалів. У ролі солістів з оркестром виступають яскраві особистості, для яких галантний стиль є природним у музичному висловлюванні, а співпраця з органісткою Оленою Мацелюх має як свою історію, так і велике майбутнє.
Квитки на всі концерти фестивалю можна придбати за посиланням або в касі філармонії (тел. 235 89 46).