Десять фільмів Каннського фестивалю, які не можна пропустити в жодному разі

"Безславні виродки"

Чому? Квентін Тарантіно нарешті довірив головну роль Бреду Пітту. Кажуть, актор давно мріяв про такий шанс. Крім того, режисер, попри кривавий сюжет, що розповідає про американсько-єврейське підпілля, обіцяє багато веселого.

"Імажинаріум доктора Парнассуса"

Чому? Про цей проект дуже багато говорили після смерті Гіта Леджера. Його герой, потрапивши до Імажинаріуму, мандрує паралельними світами, повертаючись щоразу з новим обличчям. Це дозволило Террі Гілльяму дозняти епізоди, де замість Гіта Леджера грали Джонні Депп, Джуд Лоу та Колін Фаррел.

"Розірвані обійми"

Чому? Педро Альмодовар та Пенелопа Крус об'єднали свої зусилля у попередній стрічці - "Повернення". Вийшло блискуче! Тож у новій драмі сподіватимемося на другу порцію цього "міцного коктейлю".

"Обличчя"

Чому? Цай Мін-Лян свого часу вразив публіку ні на що не схожою "Примхливою хмаринкою". Тепер він підсилив тили ідеальною Фанні Ардан, щоб розповісти історію Саломеї.

"Агора"

Чому? Алехандро Аменабар вміє знімати по-різному. Цього разу він звернувся до античної історії.

"Історії Золотої доби"

Чому? Феномен румунського кіно було відкрито саме у Каннах. У цій картині режисерів - аж шість. І серед них - володар "Золотої пальмової гілки" Крістіан Мунгіу.

"Коко Шанель та Ігор Стравінський"

Чому? Це одна із двох стрічок, присвячених Коко Шанель, що мають вийти у прокат цього року. Саме цей фільм поставив Ян Коунен, автор "99 франків".

"Беручи Вудсток"

Чому? Енг Лі вміє знімати як завгодно і про що завгодно. Тому кожна його робота - відкриття. А тим більше, у поєднанні із Вудстоком.

"Антихрист"

Чому? Ларс фон Трієр, засновник "Догми 95", завжди знайде, чим здивувати. Цього разу він буде ще й лякати. Цією стрічкою Трієр планує довести, що світ створив Диявол.

"Божевільні трави"

Чому? Тому, що старих майстрів завжди варто дивитися. І 87-річний Рене - не виняток.