Виставка живопису "СонцеЛьвів" Сергія Яроцького в арт-салоні "Сливка", попри те, що приурочена до чергових травневих святкувань Дня міста, має на меті й інше - показати, що стежка до суті Львова у кожного художника своя.

Свого часу художник Роман Турин вчив молодого живописця Володимира Патика: "Шукай, Влодку, своє місто, свій куточок. А знайдеш - і засвітиться воно тобі раз і назавжди, і вже з цим світлом, прояснений, будеш ходити Львовом і малювати його. Шукай до міста свого ключа, чоловіче". Нині патріарх львівського живопису Володимир Патик не приховує, що знайшов цього ключа значно пізніше - одного погідного дня з Високого Замку. "Я ніколи до того не бачив Львова таким яскравим, на моїх картинах він завжди був сірий, неприступний, а тут сірість щезла, бо нема, люди добрі, у львівському колориті сірості, як здавна вважали художники, а є сріблясто-попелястий колір, теплий, підсвічений і підігрітий то соковитою зеленню, то палаючою ватрою осені, то голубизною снігів. Це було моє відкриття... Я навіть тут, серед степів, відкриваю своє місто, входжу у нього і малюю... Львів треба малювати таким, яким ти його полюбив".

Випускник Львівської національної академії мистецтв 2002 року за спеціальностями кераміка та сакральне мистецтво Сергій Яроцький уже як художник полюбив  рідне місто у сонячні дні. Властиво, до цього він не особливо замислювався, чому йому у Львові так затишно. Місто рідне - і цим усе сказано. Але коли взявся його малювати, раптом відчув, що найбільше  йому до вподоби місто саме у сонячних променях, коли можна побачити вишукане мереживо із тіней архітектури. Намагаючись, аби глядач упізнавав Львів не за конкретикою, а за настроями, Сергій Яроцький водночас не випускав із поля зору власну націленість щодо цього проекту на невимушеність та легкість.

"Мені раптом захотілося, щоб люди більше відпочивали, - ділився з "Поштою" думками художник. - А тому, готуючи цю експозицію, пам'ятав - мистецтво не має нічого нав'язувати, глядач має сам хотіти чи не хотіти щось із цього мистецтва взяти".

Минулого року на першій персональній виставці Сергія Яроцького у Львівському палаці мистецтв  мистецтвознавець Роман Яців зробив зауваження, яке актуальне для цього художника і сьогодні: " Те, що вирізняє Сергія від чималої кількості сучасних молодих творців, - це чудове опанування техніки живописання. Художник зорієнтований  на чуттєве письмо, збагачене поетико-філософською  канвою. У його творчості яскраво простежується боротьба двох стихій: з одного боку - потреба не відсторонюватися від реального джерела, а з іншого - дослухатися до себе, зіставляти природу письма з власною індивідуальністю. І це - друге - є цікавішим, таким, що визначатиме шлях митця на перспективу".