Те, що Антонич “був хрущем і жив колись на вишнях, що їх оспівував Шевченко”, знає кожен поціновувач української поезії. Але яким насправді був найтаємничіший поет українського модернізму? Нова абетка-енциклопедія “Антонич від А до Я” від Видавництва Старого Лева та автори книги – літературознавець Данило Ільницький, художники Людмила і Володимир Стецьковичі відкривають нові сторінки  життя Богдана-Ігоря Антонича.

Гасла, підібрані Данилом Ільницьким на кожну літеру алфавіту, розповідають про те, кого любив та які львівські театри й кав’ярні відвідував поет, про талант до скрипки та пензля, про поліглотство та книгоманство Антонича. А неймовірні ілюстрації творчого дуету Стецьковичів, що містять уривки листів, фрагменти фотографій митця, творять барвисту мапу життя “сонцепоклонника”. До слова, саму карту Львова з усіма знаковими для поета локаціями читач також знайде у згаданій енциклопедії.

“Коли я дізнався, що ВСЛ готує абетки-енциклопедії про Франка і Шевченка, в один момент подумав: у цій серії просто-таки мусить бути Богдан-Ігор Антонич, – каже Данило Ільницький. –  Адже це не лише ключова постать українського модернізму, блискучий інтелектуал, талановитий прозаїк і драматург, це символ літературного андерґраунду 1960 – 1970-их, співець зеленої природи та автор урбаністичних віршів, врешті – постать, особливо для мене важлива, об’єкт і предмет моїх наукових студій, мистецько-інтелектуальних пізнань”.

“Робота над книгою “Антонич від А до Я” тривала сумарно три  місяці, проте їй передували творчі пошуки і проби, – розповідають Людмила і Володимир Стецьковичі. – Фото Антонича, його друзів і рідні, а також решту архівних матеріалів нам надав наш друг – автор тексту Данило Ільницький. Його дід Микола Ільницький віддавна досліджував життя і творчість Богдана-Ігоря, є одним із першовідкривачів цієї постаті. Данило ж, працюючи над “Повним зібранням творів” Антонича,  опрацював архів письменника у Львові, склав базу джерельних, у тому числі й візуальних матеріалів. На час роботи з ілюстраціями до книжки оригінали портретів поета, які належать родині Ільницьких, тимчасово оселилися в нас на стіні біля робочого місця. Власне на обкладинці читач побачить профіль поета (це маленький фрагмент з групової фотографії) – з цього ракурсу Богдана-Ігоря ще ніхто не зображав. Загалом, поки працювали над оформленням, дізналися для себе дещо нові факти з побуту і особистого життя поета: як одягався, стригся, усміхався, танцював на весіллі, де любив пити чай і чим займалася його дівчина. Антонич став для нас ближчим і реальнішим, ніби й досі живе у будинку №50 на вулиці Городоцька”.