Саме для них презентують книжкові новинки, проводять зустрічі з письменниками, пізнавальні майстер-класи та інші заходи. Які ж топ-10 дитячих письменників та ілюстраторів беруть участь у 24 Форумі видавців? 

Польський письменник, сценарист та журналіст. Автор дитячих книг “Міфи для дітей”,  “Велика книга почуттів”, що були перекладені українською. Книги Ґжеґожа Касдепке не раз ставали бестселерами та були відзначені низкою престижних премій. Серед них літературна премія ім. Корнеля Макушинського, премія “Освіта ХХІ”, а також відзнаки Польської секції IBBY та журі премії “Маленьке перо”.

Польська дитяча  письменниця та журналістка. Народилася 1974 року у Варшаві. Закінчила відділення англійської філології, викладала мовознавство, працювала вчителькою англійської мови у гімназіях та ліцеях. Дебютувала в 1997 році збіркою віршів, перше прозове видання вийшло у 2011-ому – “Кава з кардамоном”, за яке авторка була номінована на нагороду “Книжка року – 2011” польської секції IBBY. Також книжка отримала номінацію на нагороду Donga і потрапила в “Список скарбів” Музею дитячої книги.

Польська письменниця, окрім дитячих книг, пише поезії. Закінчила філологічний факультет Гданського університету, деякий час працювала вчителькою польської мови в Битові. Зараз працює на посаді доцента кафедри історії літератури романтизму й позитивізму в Поморській академії (Слупськ).  Авторка книг “Приватна територія” (2001 р.), “Провінція”, “Гобелен” та “Буба” (2002 р.), “Угору річкою” (2003 р.), “Блакитний автобус” (2004 р.), “Думчики” (2005 р.), романів “Бляшанка” та “Буба – мертвий сезон”. У 2002 році письменниця здобула головну премію на всепольському конкурсі романів для дітей та юнацтва “Повір у силу фантазії”, книжка “Позолочена рибка” здобула літературну премію “Книга року – 2007”.

Українська письменниця та ілюстраторка родом із Ужгорода. Засновниця авторського видавничого проекту “Напиши мені книжку”. Закінчила англійську філологію Прикарпатського університету, займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. Авторка трилогії “Кротяча епопея”, виданої у співавторстві з Тарасом Прохаськом; картонних дитячих книг “Кучеряві повертаються у місто”, “Кучеряві думають, що робити в дощ”, “Кучеряві відмовляються від ялинки на Різдво”.

Шведська поетка і драматург, що живе у Гетеборзі. Авторка поетичних збірок “Посеред дня” (1994 р.), “Людина говорить” (1997 р.), “Нині” (2002 р.), “Що виконуватиметься” (2005 р.), “Неси радість Моряцькому двору Анетт” (2007 р.). Навесні 2007-го відвідала Україну в рамках проекту SWІЖЕ. Виступала у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові. В 2008 році у видавництві “Факт” вийшла збірка вибраних віршів “Про бажання стати виразною як людина” (українською переклав Лев Грицюк).

Український поет та прозаїк, який пише для дітей. Народився 1937 року на Черкащині. Навчався в Одеському політехнічному інституті, як автор дебютував  1959 року зі збіркою поезій. З часом почав писати переважно для дітей. Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького. Є автором повісті-легенди “Сторожова застава”; книги нарисів “Земля майстрів”; п’єси “Прибульці” та інших. Його історичний роман “Сині води” у 2011 році став лауреатом премії “Книга року Бі-Бі-Сі”. Також Володимир Рутківський – автор пригодницької тетралогії: “Джури козака Швайки”, “Джури-характерники”, “Джури і підводний човен” та “Джури і Кудлатик”.

Українська письменниця, перекладачка родом із Запорізької області. Видала 52 книжки для дітей – поезію, прозу, переклади. Працювала головним редактором видавництв “XXI вік”, “Бокор”. З 1998 року – видавець та редактор журналу для дітей “Віночок”. Сьогодні працює головним редактором Закарпатської філії видавництва “Знання” (м. Київ). Серед найвідоміших творів письменниці: “Злочинці з паралельного світу”, “Пригода в зачарованому місті”, “Мандри і подвиги лицаря Горчика”, “Бабусина книжка” та інші. Творчість авторки була відзначена низкою престижних премій: перша премія Міжнародного книжкового ярмарку в Києві “Книжковий сад”; літературна премія ім. Лесі Українки (2003 р.); тричі лауреат премії ім. Ф. Потушняка.

Український дитячий письменник родом із Рівненщини. Деякий час жив із сім’єю в Монголії.  Директор рівненського фестивалю “Дивокрай”. Служив у зоні АТО. Серед найвідоміших книг письменника трилогія про комп’ютерний вірус Федько: “Федько, прибулець з інтернету”, “Федько у віртуальному місті”, “Федько у пошуках чупакабри”, над якою працював протягом 2011 – 2012 рр. Остання книга трилогії ввійшла до довгого списку премії “Книга року ВВС – 2012”. Також книги автора були відзначенні на конкурсі “Краща книга Рівненщини” у номінації краще видання для дітей (2013 р.) і краще видання для юнацтва та молоді (2015 р.).

Творча майстерня, що поєднала Роману Романишин і Андрія Лесіва та є однією з найпопулярніших в Україні. Митці не лише пишуть для дітей, але й ілюструють книги. Серед найвідоміших видань “Війна, що змінила Рондо”, “Зірки і макові зернята”, “Мій дім і речі в нім” та інші. Роботи були відзначенні всеукраїнськими та міжнародними преміями: премія конкурсу анімації “Срібна муха”, Флоренція, Італія (2004 р.); Гран-прі премії “Книжкове левеня” за книжку “Рукавичка. Українська народна казка”. Львівський міжнародний дитячий фестиваль (2011 р.); відзнака BolognaRagazzi Award у категорії Opera Prima за книгу “Зірки і макові зернята”, Болонья, Італія (2014 р.) та інші.

Львівська художниця, народилася 1989 року, закінчила Львівську національну академію мистецтв. Займається ілюстрацією, дизайном. Учасниця українських і міжнародних виставок, автор хендмейд брендів. Проілюструвала такі книжки: “Мій тато став зіркою” Галини Кирпи; “Середина світу” Андреаса Штайнгьофеля;  “Хто росте у парку” Катерини Міхаліциної;  “Гойдалка під кленом” Галини Ткачук.  Серед авторських книг “Зубр шукає гніздо”, “Ведмідь не хоче спати”, що вийшли в 2016 році у   Видавництві Старого Лева. Того ж року отримала нагороду “Ілюстратор року” за версією порталу “БараБука”. Авторська книга Оксани Були “Зубр шукає гніздо” стала переможцем у номінації пое­зія і проза для дітей літературної премії “ЛітАкцент року – 2016”.