Днями у львівському Палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) відбулася презентація художньої виставки “У пошуках ідентичності”. До експозиції ввійшли твори сучасних українських художників, яких об’єднує оригінальність і неповторність стилів: Дмитра Стецька, Петра Гончара, Романа Романишина, Андрія Ментуха, Сергія Савченка, Галини Новоженець, Віктора Погорєлова.

Ідейним натхненником виставки є Галина Новоженець, живописець, кандидат мистецтвознавства. Саме її лаконічна та сповнена подяки промова відкрила презентацію: “Я хочу подякувати митцям, що побачили сенс у моїй ініціативі та підтримали її…”

Дещо більше про саму ідею та зміст виставки можна було дізнатися з листівок, які роздали відві­дувачам. У них мисткиня дала відповіді на всі можливі запитання щодо цього проекту. “Уже досить довго переслідувала мене ідея виставки, яка об’єднувала б активних українських митців, що у формальний спосіб розвивають українську художню традицію, не прив’язуючись при цьому тематично до національної історії, етнографії, побуту. Тут говоримо про українське мистецтво ХХ століття, стилістично налаштоване на українство. Думаю, назва пропонованої виставки найбільше відповідає для представлення вказаної концепції, бо йдеться одночасно і про ідентичність, і про пошук”, – розповідає Галина Новоженець.

Наступним до слова запросили живописця, одного з найвідоміших графіків Європи Романа Романишина. Він зазначив, що вартими уваги є не лише картини, представлені на виставці, але й їхні автори, які шукають свої оригінальні способи відтворення дійсності. Художник навіть запропонував власну назву цього мистецького дійства – “У пошуках тих, що шукають ідентичність”.

На відкриття виставки завітав і Петро Гончар. Художник-монументаліст представив, з його слів, свої “найбільш живучі” картини, що кочують із виставки на виставку. Це полотна з циклу “Арифметика пейзажу”, присвячені темі... тополь і не тополь. “Я маю за честь бути серед таких художників. Роботи, які подав на виставку, може, в чомусь і незвичайні. Вони творилися у революційний період, це були 90-ті роки минулого століття, і я мав можливість малювати те, що нікому не подобалося. Я боровся з естетикою кольору та імпресіонізму, але робив це з любов’ю”, – пояснює художник.

Представити картини нещодавно померлого Дмитра Стецька приїхав його племінник. Родич відомого живописця наголосив на індивідуальності стилю його робіт та виголосив його цитату, яка була влучною до теми виставки: “Я ніколи не беру чужі ідеї, а стягую свої з космосу”. Картини митця дійсно пронизані самобутністю й неповторністю.

Особливий ажіотаж серед гостей виставки викликали безіменні роботи Андрія Ментуха. Дивні постаті з полотен притягували зацікавлені погляди відвідувачів виставки та численні спалахи фотоапаратів. На жаль, самого автора на презентації не було, однак це не завадило його картинам опинитися в центрі уваги.

У підсумку художники та мистецтвознавці зійшлися на думці, що ідея виставки є справді вдалою та корисною для сучасної української культури. Адже через ідентичність окремих українських митців ми маємо змогу ідентифікувати українське мистецтво в світовому арт-просторі.

Зазначимо, що художні виставки, які об’єднують митців з різних міст нашої країни чи навіть з-за кордону, проходять у Львові досить рідко (такі мистецькі заходи організовують переважно в Києві). Тому варто відзначити не лише художню цінність експозиції цього живописного проекту, а й внесок його організаторів у децентралізацію мистецького простору України.

Львів’яни та гості міста матимуть змогу відвідати художню виставку “У пошуках істини” до 6 серпня.