Днями Видавництво Старого Лева потішило поціновувачів літератури дуже смачною новинкою – збіркою оповідань “Забагато щастя” Еліс Манро. До неї ввійшло десять неймовірних історій від нобелівської лауреатки Манро, у яких вона змальовує напрочуд реалістичних персонажів. Жінки різного покоління та суспільного становища, їхні друзі, кохані, родичі й діти – здається, серед героїв можна впізнати своїх сусідів або й себе самого. Критики колись охрестили авторку “домогосподаркою від літератури”, проте це не завадило неперевершеній майстрині короткої прози здобути Нобелівську премію. Працюючи в жанрі, що його багато хто вважає недостойним “великої літератури”, письменниця зуміла досягти достоту несподіваних результатів. Її проза змальовує непримітних з першого погляду людей, без якихось захмарних амбіцій і грандіозних життєвих планів. Утім від страхітливого фаталізму і парадоксальних вивертів їхніх доль аж мороз дере по шкірі. І водночас оповідання позбавлені щонайменшої “сльозогінності”,  яка притаманна “дамській прозі”, щонайменшого проповідництва чи повчальних висновків.

“Забагато щастя” – це перша збірка оповідань Еліс Манро, яка вийшла українською. Переклад книги здійснила Євгенія Кононенко, а дизайн обкладинки з використанням фото Андрія Пастернака створив Назар Гайдучик. Збірку видали за підтримки The Canada Council for the Arts.