Днями на сесії Львівської міської ради прийняли ухвалу про створення комунальної установи “Інститут стратегії культури” (при ЛМР). За це рішення проголосувало 46 депутатів. Чим займатиметься ця інституція загалом і як впроваджуватиме в життя Стратегію розвитку культури Львова до 2025 року, затверджену 8 червня міськрадою (47 депутатських голосів “за”)?

Перш за все маємо зрозуміти, що ж воно таке – ця стратегія і для чого вона нам взагалі.

“Загальна мета цієї стратегії – перетворити місто у дієве культурне середовище, через розвиток відкритої, відповідальної спільноти, що творить нові ідеї через активні культурні практики, зберігає і переосмислює спадщину. Тобто, ми говоримо про певні умови, певне середовище, говоримо про спільноту, яка є відповідальна за свій вибір, за своє майбутнє, яка відкрита до нового, є творча і активна, – пояснює директор комунальної установи “Інститут міста” Олександр Кобзарев. – “Інститут міста” виступив одним із організаторів процесу створення Стратегії розвитку культури Львова. Ми постійно збирали всі робочі групи, модерували зустрічі та були відповідальними за зведення всієї інформації та формування стратегії як текстового документа. І я дуже вдячний всім працівникам, які долучалися до цього процесу в різні періоди. Адже через досить розтягнутий процес створення стратегії, учасники робочої групи змінювалися, тому в загальному близько сотні людей були залучені до цієї справи”.

Робота над Стратегією розвитку культури розпочалась у 2012-ому і тривала понад п’ять років. Змінювалися люди, обставини, але мета цієї праці залишалася однією – розробити документ, який би описував пріоритети розвитку культури у Львові до 2025 року. В ньому мало бути враховане все культурне різноманіття нашого міста, всі побажання основних груп і зацікавлених осіб.

Із самого початку ішлось про те, що цей документ не стане лише стратегією управління культури, а радше – всього середовища. В ній будуть задіяні профільні управління міської ради, культурні установи, громадські організації, які працюють у сфері культури, митці, бізнесові, наукові установи, освітні  заклади. Тому творці документа залучали їх до обговорення на усіх етапах розробки стратегії, аби врахувати всі побажання тих людей і інституцій, від яких залежить реалізація та формування культури міста.

Відтак виникає наступне логічне питання: якими є пріоритети цієї стратегії та її основні цілі?

Пріоритетів у документі виділили чотири. Першим із них є реформування культурних політик, тобто створення умов та інструментів ефективної діяльності в сфері культури. “Недавно у Львові проходив Форум креативних індустрій, і там говорили, що розвиток сучасної культури пройшов три стадії. Стадія перша – так звана культура 1.0, це митці та меценати, коли є талановиті люди, які існують і творять за кошти інших. Потім з’явилася версія 2.0, культура перетворилася в культурну індустрію. Це сталося тоді, коли з’явилися люди, які можуть не просто творити якісний культурний продукт, але мають навички його розповсюдження і вміють вивести його на ринок. Цей період характеризують із появою захисту авторських прав, виведенням культури в креативну індустрію, – каже Олександр Кобзарев. – Зараз ми говоримо про культуру 3.0 – новий етап, на якому споживачі стають співтворцями культурного продукту, твору мистецтва. Я був в одній галереї, де експонували картину великого розміру, яка складалася з невеликих сюжетних шматків, і кожен, хто хотів, міг забрати таку частинку картини з собою. Тобто картина була “живою”, і кожен відвідувач галереї змінював її, відкривав нові елементи її нашарувань. Це приклад того, як кожен із нас може стати співтворцем мистецької практики. Ми повинні розуміти, що сучасна культура – це не продукт захищений авторським правом, це продукт, який залучає до творення кожного”.

Другим пріоритетом є залучення мешканців до творення культурного життя міста та формування співвідповідальності за його якість. Це означає, що кожен львів’янин  незалежно від віку, статі, вподобань, повинен мати можливість долучатися до культурних процесів міста.

“Колись ми проводили опитування, яке показало, що більше половини жителів нашого міста займаються такими культурними практиками як вишивка, дизайн, танці, складання віршів. Більшість із них робить це просто вдома і тільки для своїх рідних, вони не мають, або не знають де знайти майданчики на яких зустрічатися з однодумцями, обговорювати перспективи розвитку свого хобі – різноманітні студії, класи, гуртки, лекторії, які б допомогли розвивати творчий потенціал кожного талановитого львів’янина. Власне, про це ми і говоримо в стратегії: маємо створити умови і такі майданчики, які стануть місцем притягання для талантів у різних районах міста” – веде далі директор “Інституту міста”.

Третій пріоритет – комунікація, налагодження горизонтальних, вертикальних і міжсекторних зв’язків між діячами, що впливають на сферу культури. Лише так виникають інновації – на перетині різних спеціалізацій і кваліфікацій.

“Для ілюстрації цього принципу можна використати таку історію: інженер великої компанії, яка постачає інтернет-обладнання, розробив модель маршрутизатора на основі... спостережень за рухом та переміщеннями мурах. Він створив таку технологію маршрутизації потоку даних, канали якої не були перезавантаженими. Тобто, геніальні ідеї завжди знаходяться на перетині різних галузей знань”, – вважає один із творців стратегії.

І останнім, четвертим пріоритетом є освіта, а точніше модернізація системи формальної освіти (зокрема використання сучасних технологій, інтерактивність) та підтримка і розвиток неформальної культурної освіти у форматі “навчання впродовж життя”. Люди мають мати можливість відвідувати додаткові освітні заходи, розвиватися, самостверджуватися – саме це має стати поштовхом для розвитку та виховання культурного середовища у місті.

Отож, Інститут стратегії культури – це комунальна установа, яка перш за все відповідатиме за організацію процесів втілення Стратегії розвитку культури Львова через ініціювання робочих груп, напрацювання нормативних документів та програм. Ця інституція відслідковуватиме показники виконання стратегії, організовуватиме процес її перегляду через Форуми культури,  адмініструватиме Фонд культури, залучатиме міжнародних партнерів, займатиметься промоцією культури Львова в Україні та за кордоном, і займатиметься підготовкою до подачі заявки нашого міста на здобуття титулу “Європейська столиця культури” в 2024 році. На початковому, тестовому етапі пропонується запровадити Інститут стратегії культури у якості структурного підрозділу комунальної установи Інституту міста. У подальшому з нього утворять самостійну юридичну особу, яка повноцінно діятиме вже наприкінці періоду дії стратегії – у 2025 році.