У четвер, 18 травня, в Міжнародний день музеїв львівські виконавці запрошують відзначити це свято неординарною постановкою. “Історія солдата” Ігоря Стравінського вперше оживе не на сцені, а в стінах старовинного замку на Львівщині. Підгорецький замок – одна з найцінніших пам’яток Центрально-Східної Європи XVII – XVIII століть, скарб епохи пізнього Ренесансу і бароко. 2008 року Всесвітній фонд пам’яток вніс замок до переліку 100 пам’яток світу, які потребують негайної реставрації.
Генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Тарас Возняк зазначив, що замок важко пережив Першу світову війну, не раз опинявся на лінії фронту, зазнавав руйнувань, перетерпів російську окупацію, коли всі тамтешні надбання просто розграбовували. Згодом війська Першої кінної рвалися палити паркети цієї чудової пам’ятки… “Нам здається, що “Історія солдата” дуже підходить, аби розповісти її в стінах Підгорецького замку, – каже генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв. – Це історія про молодих хлопців, які ризикували своїм життям під час та після Першої світової війни. Вона понищила Підгорецький замок, як і долі мільйонів солдатів”.
Тарас Возняк зауважив, що Ігоря Стравінського часто представляють як російського композитора, проте народився він у селі Устилуг, на кордоні між Волинню та Польщею. “Він належить до шляхетського українського роду, герба “Сулима”. Це наша аристократія та інтелектуальна еліта. І повернення імені Стравінського в український контекст є більш ніж доречним”, – пояснює Тарас Возняк.
А генеральний директор Львівської обласної філармонії Володимир Сивохіп додає: “Ігоря Стравінського, мабуть, врятувало те, що він був аристократом духу все життя. За часів Союзу виконання його творів було фактично забороненим – через те, що він був аристократом, “буржуа”, як тоді казали”.
Як каже директор філармонії, перше виконання “Історії солдата” на теренах Союзу відбулося 1968 року саме у Львові. І зробили це не професіонали, а студенти консерваторії. “Коли є щось добре, що забороняється, воно завжди має шанс прорости, – зазначив Володимир Сивохіп. – Ось так і “Історія солдата” “проросла” у Львові – спочатку в консерваторії, потім у залі філармонії, потім у Київській консерваторії. І це був резонанс на всю Європу. Це історія про вибір людини між добро і злом. Солдат Стравінського зламався: продав свою душу, потім хотів виграти її назад за величезні гроші. Але програв все… Це мав би бути сигнал і в наші дні – не можна заграватися. Ми звикли до казок, які мають добрий фінал, але в житті фінал буває зовсім різний. Ми відповідальні за наші дії, за наше життя тут, у цей час. Ми черговий раз піднімаємося з руїни. Мистецтво піднімає державу”.
До слова, торік на львівському фестивалі “Контрасти” вже ставили Стравінського – уперше в українському перекладі. “Ми стараємося бути промоутерами цього проекту. Зокрема, думаємо про Золочів, Олесько… З департаментом культури області міркуємо, як повезти постановку в зону, наближену до АТО, – зазначає директор філармонії. – Проект буде жити, бо він того вартий! Музику Стравінського нелегко виконувати. Вона складна, віртуозна і сучасна, хоч і написана сто років тому. Написана на початку епохи модернізму, трохи незвична для нас. До постановки залучений і балет. 18 травня “Історію солдата” виконуватиме музичний ансамбль за партитурою Стравінського: сім інструменталістів, де домінуватиме соло скрипки. Його виконає талановита львівська скрипалька Лідія Футорська. До речі, душа, яку продав солдат, у творі передається саме скрипкою. Також є читець, який озвучує тексти. Сергій Наєнко силами невеликої балетної групи створив постановку на цю музику”.
Ніяких особливих декорацій для постановки не заплановано, щоправда, у замку встановлять спеціальне освітлення. Вистава розпочнеться о 21.00 і триватиме годину. А перед початком на гостей свята чекає театралізоване та гастрономічне дійства.
Тарас Возняк розповів, що до Міжнародного дня музеїв у Підгірцях трохи прибрали та облаштували подвір’я, анфілади замку, де відбуватиметься постановка. До цього долучилися на власне бажання ентузіасти. Зі слів директора галереї мистецтв, “Історія солдата” в древніх стінах – це оживлення руїни, якою поки що є замок. “Ми ще не можемо відреставрувати його – на це потрібно щонайменше 30 мільйонів євро. Проте бодай в такій формі стараємося відновлювати та привертати увагу”.
Директор Львівської обласної філармонії Володимир Сивохіп додав: “Не треба називати палац Потоцьких у Підгірцях “Версалем”. Не треба будувати собі ілюзій. Треба думати, а що я можу зробити для замку?”. Можливо, захід 18 травня приверне увагу, і за років п’ятнадцять підгорецький скарб справді стане галицьким Версалем”.