Наступної суботи, 20 травня, о 19.00 у Львівському академічному театрі ім. Лесі Українки відбудеться прем’єра вистави-саспенсу про події 1947 року в місті Майнц. Лейтмотивом постановки стане осмислення життя після війни, а також підміни понять у головах людей.

Неформатний львівський колектив “Склад 2’0” знову експериментує з формою і цього разу за основу взяв саме моторошну атмосферу втілення. Чи не вперше актори намагатимуться показати неоднозначність історії, а також життя під час та після війни.

Головними героями вистави стали дві сестри, які були і залишаються по різні боки лінії фронту. Обоє водночас є втіленням глобальної війни як націонал-соціалізму та переконань Третього рейху супроти єврейського народу. Глядач побачить, що відбуватиметься з ними після закінчення протистоянь і приходу в місто західних цивілізацій разом із Америкою.

Глядачів здивує звукове оформлення вистави, адже для реалізації ефекту жанру саспенс активно використовуватиметься глядацький зал. Про жанр вистави розповідає директорка театру Лєна Лоїк: “Вистава “Майнц” поставлена в жанрі саспенс (невизначеність, неспокій, тривога очікування). Цей жанр дав нам змогу показати внутрішню складову переживань героїв у поствоєнному просторі. Звернувшись до історії Другої світової війни, мимоволі переносимось в реалії нашого часу, нам показують через призму минулого всі ті переживання та страхи, що актуальні й зараз. Сумніви, тривоги, страх – все це не зникає, війна кожного з нас, кожного з героїв продовжується всередині них”.

Режисер вистави “Майнц” Єва Якубовська наголошує: “Сьогодні ця вистава є особливо актуальною, живучи фактично в стані замороженої війни, ми не бачимо протистоянь, проте постійно чуємо, постійно включені у це. Отож, про іншу виставу не могло бути й мови. Мені дуже близький ось цей химерний стан, який переживають герої твору, їхня невизначеність і постійна боротьба за те, щоб усе зупинилося, аби вони були щасливі. Адже люди не припиняють кохати і в часі війни, і після її закінчення”.

Спеціально для вистави музиканти з консерваторії в Кошице (Словаччина) написали експериментальну джазову композицію, а художниця Ольга Довгань-Левицька створила особливу сценографію.