"Stеinway для Вас" - цього разу з речиталем Олега Полянського

У черговому концерті із циклу "Stеinway для Вас", який, нагадаємо, презентує різноманітні можливості нового рояля на сцені Львівської філармонії, днями виступив відомий піаніст із Німеччини Олег Полянський.

Уродженець Києва, вихованець славетного московського інституту ім. Гнєсіних (клас проф. О. Александрова), аспірантури Московської консерваторії у класі С. Доренського та Вищої школи музики в Кельні (клас проф. П.Гилилова), Олег Полянський упродовж двох останніх десятиліть захоплює світову публіку своєю проникливою грою, не­обмеженими можливостями та неабиякою творчою фантазією. 2003 року він навіть потрапив до Книги рекордів Гіннесса, адже дав концерт у вугільній шахті на глибині понад 1000 метрів.

Не вперше приїжджає піаніст - нині доцент Вищої школи музики в Кельні (Німеччина) - і до Львова, причому щоразу демонструє різні грані своєї майстерності. Наша публіка вже мала нагоду оцінити його блискучі "дуелі" з оркестром, а кілька днів тому музикант виступив у багато­гранному в своєму репертуарі речиталі. Розпочавши із Сьомої сонати Л. ван Бетховена, піаніст продовжив "мандри" стилями та епохами виконанням романтичних "Прелюдії", "Хоралу" та "Фуги" Сезара Франка. А в другому відділенні продовжив французьку тематику імпресіоністичними "Образами" Клода Дебюссі. Та зміна стилів сприймалася в інтерпретаціях Полянського радше формальною необхідністю, адже в усіх творах піаніст зберігав власну - тонку, поетичну і навіть дещо романтичну манеру виконання, продемонструвавши най­дрібніші, ледь вловимі нюанси piano, доступні тепер завдяки новому "королю" львівської сцени - рояля фірми Stеinway and Sons.

Зовсім інші, вже знайомі львів'янам грані свого обдарування розкрив музикант наприкінці концерту, виконуючи сповнені іронії і карколомних пальцевих трюків фрагменти з балету "Петрушка" Ігоря Стравинського в авторському перекладенні для фортепіано, а також тричі виходячи на біс: публіка, хоч і, на жаль, укотре вкрай нечисленна, що вже, схоже, стає недоброю традицією, ніяк не хотіла відпускати зі сцени гостя. Та для Полянського, здається, частки "не" просто нема, тож сподіватимемося незабаром побачити його на нашій сцені знову.